Подільська говірка села Дмитрушки в координатах літературної мови

Автор
Василь Денисюк
DOI
10.33402/DSSG.2024-462-482
Анотація

Представлено результати дослідження фонетичних особливостей говірки села Дмитрушки Уманського району Черкаської області, локалізованої на сході подільського говору. Найбільш характерні фонетичні риси дають усі підстави вважати її одиницею південно-західного наріччя загалом і його подільського говору зокрема. На це вказують такі риси, як зближення ненаголошеного [о] з [у] аж до повної субституції останнім, наявність епентетичного [л’] після [б], [п], [ў], [р] на місці етимологічного [j], наявність епентетичного [н’] після [м] на місці етимологічного [j], зміна звукосполуки [с’т’] на [с’ц’], диспалаталізація передньоязикових приголосних перед [і], диспалаталізація [т’] у дієслівних формах 3-ої особи однини теперішнього часу, тверда вимова [р], збереження праслов’янського початкового [jе], трансформованого в говірці в [ji]. Говірка зазнає активного впливу середньонаддніпрянського говору, що проявилося в поширенні вимови [і] на місці [и] та у відповідній палаталізації / напівпалаталізації твердих приголосних. Зближення говірки з українською літературною мовою стало наслідком мовної політики колишнього СРСР, проте наявність у ній зазначених рис, а також активної протези [г], акання та відсутність подовження приголосних свідчить про дистанцію між говіркою та літературною мовою. Збереження специфічних діалектних рис у мовленні діалектоносіїв с. Дмитрушки дають підстави вважати її нематеріальною культурною спадщиною України.

Ключові слова

говірка, діалект, східноподільські говірки, подільський говір, фонема, диспалаталізація, акання, протеза.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Vasyl Denysiuk
DOI
10.33402/DSSG.2024-462-482
Annotation

The chapter presents the results of a study on the phonetic features of the dialect spoken in Dmytrushky village, Uman district, Cherkasy region, located in the eastern part of the Podillya dialect area. The distinct phonetic features of this dialect suggest it is part of the southwestern dialect group overall, and specifically of the Podillya dialect. Notable characteristics include the convergence of the unstressed [о] with [у], leading to a complete substitution of [о] by [у]; the presence of epenthetic [л’] after [б], [п], [ў], and [р] in place of the etymological [j]; the presence of epenthetic [н’] after [м] where etymological [j] would be expected; the change of the sound combination [с’т’] to [с’ц’]; depalatalisation of dental consonants before [i]; depalatalisation of [т’] in 3rd person singular present-tense verb forms; the hard pronunciation of [р]; the preservation of the Proto-Slavic initial [je], which has transformed into [ji] in the dialect. The dialect is actively influenced by the Central Dnieper dialect, as evidenced by the spread of [i] in place of [y] and the associated palatalisation or semi-palatalisation of hard consonants. The convergence of the colloquial language with the Ukrainian literary language was partly a result of Soviet-era language policies; however, features such as the active prosthesis of [r], “akannia” (vowel reduction), and the lack of consonant lengthening highlight the remaining distinctions between the dialect and the literary language. The preservation of specific dialectal features in the speech of Dmytrushky residents supports its status as an intangible cultural heritage of Ukraine.

Keywords
subdialect, dialect, East Podillya subdialects, Podillya dialect, phoneme, depalatalisation, akannia, prosthesis.
Оголошення:
Новини:

Подяка Наукового центру Сухопутних військ

28 серпня 2025 р. начальник  Наукового центру Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ України ім. Гетьмана Петра Сагайдачного вручив подяку нашому колезі, професору Миколі Литвину, який впродовж багатьох років досліджував історію Закладу, узагальнював міжнародну військово-політичну допомогу воюючій Україні, читав спецкурс з історії геополітики.

Вивчати трагедію Волині, вшановувати загиблих

Українці та поляки повинні не лише ретельно пізнавати драматичне минуле, але й вшановувати пам'ять десятків тисяч загиблих на Волині у 1943-1944 рр. 27 серпня 2025 р. співробітники Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича, професор Микола Литвин та старший дослідник Любомир Хахула віддали шану українцям у селі Красний Сад (квітень 1943 р.) і полякам у селі Порицьк/Павлівка (липень 1943 р.) - жертвам братовбивчої війни. Вказана проблема неодноразово порушувалася науковцями Центру в індивідуальних та колективних працях.