21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.
W ykorzystanie badań dialektologicznych dla historii mówionej
Автор
Janusz A. Rieger
DOI
Анотація
Artykuł przedstawia potrzeby, możliwości i zasady wykorzystania
badań językoznawczych dla poznania historii na przykładzie własnego
doświadczenia z eksploracji na Podolu i Wołyniu na przełomie XX
i XXI wieku. Uznałem za konieczne połączenie badań nad językiem
z zapisem tragicznych często losów Polaków w Ukrainie sowieckiej.
Obszerny kwestionariusz opiera się na wskazaniu zagadnień, a w ich
ramach – bardziej szczegółowych pytań o początki władzy sowieckiej,
kolektywizację, warunki życia i pracy, represje: aresztowania, tortury,
deportacje, rozstrzeliwania, prześladowania za wiarę itd. Kwestie
dotyczące języka są wplecione w te pytania. W miarę możliwości starano
się zapisywać dłuższe relacje. Publikacje fragmentów tekstów okazały się
zbyt trudne dla czytelnika-niejęzykoznawcy mimo uproszczenia pisowni
fonetycznej. Stąd propozycja dalszego zbliżenia pisowni do ogólnopolskiej.
Przewiduję publikację tekstów w układzie tematycznym. Przytoczone
fragmenty pokazują jaki wkład do historii mówionej wnoszą zebrane
nagrania, a zarazem jak wygląda język naszych informatorów.
Ключові слова
dialektologia i jej społeczne zadania, historia mówiona,
życie w Związku Sowieckim.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Janusz A. Rieger
DOI
Annotation
In this article, the author presents how to gather and utilize dialectological
investigations to obtain important historical facts, addressing needs, possibilities,
and principles. It is based on the auther's experience of exploration in Podolia
and Wolhynia at the turn of the 20th century. Combining dialectological research
with recording the tragic history of the Polish population in Ukraine during the
Soviet period is quite necessary. An extensive questionnaire indicates the main
problems, and within them, more detailed questions concerning the beginning of
the Soviet rule, collectivization, life and work conditions, repressions (arrests,
torture, deportations, executions), and persecutions of parental faith. Language
problems are interspersed in these questions. We tried to record as many long
stories as possible. The publication of collected texts appeared unfortunately
too diffi cult for understanding by the reading public despite the simplifi cation
of phonetic transcription. Therefore, the author proposes a further approach to
standard orthography. One foresees the publication of texts and their fragments
in a thematic arrangement. Cited fragments demonstrate a contribution to an oral
history obtained by our records and at the same time the dialectal language of
our informants.
Keywords
dialectology and its social objectives, oral history, life in the Soviet
Union.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»
23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.
Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.