21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Три штрихи до мовного портрета ієромонаха-студита Даниїла (Тимчини)
Автор
Ганна Дидук-Меуш
DOI
Анотація
На підставі аналізу прозових та поетичних творів ієромонаха Даниїла (Тимчини) відображено мовну картину світу автора і складено
його мовний портрет. Цей портрет формують три риси: 1) діалектна
основа; 2) церковно-релігійна лексика; 3) український літературний
лексикон. Діалектна основа творів Тимчини – найбільш характерна
риса автора, який походив із Надсяння. Надсянські діалектні риси
органічно представлені в мовленні населення Галичини. Тому твори
ієромонаха Даниїла Тимчини є водночас і характеристикою мовлення
пересічного галичанина І половини ХХ ст.
Даниїл Тимчина – людина Церкви. А тому мова його творів складена
головно з церковнослов’янізмів (традиція українських церковних діячів) та із сучасної української богословської і церковно-релігійної
лексики. У роки радянської тоталітарної системи спадщина Тимчини
набуває особливого значення у зв’язку з розвитком мови Української
Церкви.
Третя характерна риса – питома українська лексика, яку за роки радянської системи було вилучено із літературного стандарту, переведено
до класу застарілих або кваліфіковано як росіянізми
Ключові слова
мовна картина світу, мовний портрет, діалект, говірка,
церковнослов’янська мова, українська літературна мова.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Hanna Dydyk-Meusz
DOI
Annotation
The prose and poetic works of hieromonk Danyil (Tymchynа) refl ect the author’s
linguistic worldview and help create his linguistic portrait. This portrait is shaped
by three features: 1) a dialectal basis; 2) ecclesiastical-religious vocabulary;
3) Ukrainian literary lexicon. The dialectal basis of Tymchyna’s works is the
most characteristic trait of the author, who originated from Sian Region. Sian
dialect features are organically represented in the speech of the people in Galicia.
Therefore, the works of hieromonk Danyil Tymchyna serve as a characterization
of the speech of an average Galician in the fi rst half of the 20th century.
Danyil Tymchyna was a person of the Church, and therefore, the language of his
works is mainly composed of Church Slavonic words (a tradition among Ukrainian
church fi gures) and contemporary Ukrainian theological and church-religious
vocabulary. During the years of the Soviet totalitarian system, Tymchyna’s heritage
gains special signifi cance in connection with the development of the language of
the Ukrainian Church.
The third characteristic feature is the abundant use of Ukrainian vocabulary that
was excluded from the literary standard during the Soviet system, labelled as
archaic, or classifi ed as russianism
Keywords
linguistic worldview, linguistic portrait, dialect, microdialect, Church
Slavonic language, Ukrainian literary language.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»
23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.
Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.