Українські замішанці: історія депортації у спогадах діалектоносіїв
Автор
Людмила Колєснік
DOI
Анотація
Досліджено малознаний в українському мовознавстві обʼєкт – говір
т. зв. замішанців, які зазнали примусового політичного виселення з
Польщі у 1940-х рр. та були дисперсно розселені на Покутті. Особливу
увагу звернено на ідіолект мовців.
Носії говору в текстах-оповідях вияскравлюють ті соціокультурні
умови, у яких вони опинилися через виселення, зберігши свою культуру й говірку. Діалектні тексти оприявнюють різний ступінь вияву
діалектних рис у їхньому мовленні: від вільного володіння говіркою
до її пасивного розуміння.
Аналіз мовного матеріалу засвідчив збереження основних фонетичних
та морфологічних ознак досліджуваного говору, які на сучасному етапі
трактуємо як мовні релікти. Нині цей говір став засобом спілкування
для вузького кола осіб – нащадків депортованих українців-замішанців.
Ключові слова
говір замішанців, транслокалізована говірка, діалектний текст, мовні релікти
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Liudmyła Kolesnik
DOI
Annotation
The research investigates a relatively less-known object in Ukrainian linguistics,
the dialect of the so-called zamishantsi who underwent forced political exile from
Poland in the 1940s and were dispersed in the Pokuttia region. Special attention
is given to the idiolect of the speakers.
The speakers of this dialect, as portrayed in narrative texts, highlight the sociocultural conditions they found themselves in due to exile while retaining their
culture and dialect. The dialectal texts exhibit varying degrees of dialectal features
in their speech, from fl uent use of the dialect to passive understanding. The analysis
of linguistic material confi rms the preservation of fundamental phonetic and
morphological characteristics of the studied dialect, which are now considered
linguistic relics. Currently, this dialect serves as a means of communication
for a limited circle of individuals, the descendants of the deported Ukrainian
zamishantsi.
Keywords
dialect of zamishantsi, translocalized microdialect, dialectal text,
linguistic relics
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
З родоводу Сидоровичів і Крип'якевичів
13 листопада 2025 р. в Актовій залі Львівської політехніки презентовано книгу "Савина Сидорович (1895-1972): аристократичні переплетення" (Львів, 2025), на якій були присутні науковці Інституту, зокрема доктори історичних наук Микола Литвин, Андрій Сова. Науковий редактор видання доктор історичних наук Роман яців розповів про життя та науково-мистецьку спадщину Савини Сидорович - сестри дружини Івана Крип`якевича. Зі спогадами про відому дослідницю народного мистецтва поділилися представники - Леся Крип`якевича і Надія Мудра. Історичний контекст діяльності Савини Сидорович проаналізував Микола Литвин, зауваживши її активність у стрілецько-сокільському рухові, відродженні українського шкільництва на Волині у роки Першої світової війни, а також педагогічну працю у Васильянській гімназії у Львові, збереження та упорядкування збірок архіву НТШ у Львівському музеї етнографії, де у повоєнний час також працював Іван Крип`якевич.
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності»
12 листопада 2025 р. під егідою Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності», яку організовано за підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації» (реєстраційний номер: 2023.03/0207)