Українські замішанці: історія депортації у спогадах діалектоносіїв

Автор
Людмила Колєснік
DOI
Анотація
Досліджено малознаний в українському мовознавстві обʼєкт – говір т. зв. замішанців, які зазнали примусового політичного виселення з Польщі у 1940-х рр. та були дисперсно розселені на Покутті. Особливу увагу звернено на ідіолект мовців. Носії говору в текстах-оповідях вияскравлюють ті соціокультурні умови, у яких вони опинилися через виселення, зберігши свою культуру й говірку. Діалектні тексти оприявнюють різний ступінь вияву діалектних рис у їхньому мовленні: від вільного володіння говіркою до її пасивного розуміння. Аналіз мовного матеріалу засвідчив збереження основних фонетичних та морфологічних ознак досліджуваного говору, які на сучасному етапі трактуємо як мовні релікти. Нині цей говір став засобом спілкування для вузького кола осіб – нащадків депортованих українців-замішанців.
Ключові слова
говір замішанців, транслокалізована говірка, діалектний текст, мовні релікти
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Liudmyła Kolesnik
DOI
Annotation
The research investigates a relatively less-known object in Ukrainian linguistics, the dialect of the so-called zamishantsi who underwent forced political exile from Poland in the 1940s and were dispersed in the Pokuttia region. Special attention is given to the idiolect of the speakers. The speakers of this dialect, as portrayed in narrative texts, highlight the sociocultural conditions they found themselves in due to exile while retaining their culture and dialect. The dialectal texts exhibit varying degrees of dialectal features in their speech, from fl uent use of the dialect to passive understanding. The analysis of linguistic material confi rms the preservation of fundamental phonetic and morphological characteristics of the studied dialect, which are now considered linguistic relics. Currently, this dialect serves as a means of communication for a limited circle of individuals, the descendants of the deported Ukrainian zamishantsi.
Keywords
 dialect of zamishantsi, translocalized microdialect, dialectal text, linguistic relics
Оголошення:
Новини:

Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег

21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І.  І. Крип'якевича НАН України,  Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»

23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.

Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.