Лінгвістична географія XXI ст.: інтерактивні звукові карти (на прикладі зміни [е] > [а] в західнополіському говорі)

Автор
Ірина ДРУЖУК
DOI
Анотація
Oкреслено історію лінгвогеографічного методу в українській діалектології, названо його ключові етапи, описано сучасні прийоми лінгвістичної географії. Проаналізовано особливості роботи мультимедійних карт, фонотек говіркових записів, таких як „Інтерактивна мапа Північного Підляшшя”, проєкт „Діалекти” та „Фонокарта західнополіського говору та суміжжя”. Окреслено нові можливості сучасного електронного картографування. На прикладі інтерактивної карти проілюстровано специфіку зміни наголошеного [е] > [а] у володимирському ареалі Волинського Полісся. Продемонстровано можливості інтерактивної карти: розміщення великих пластів ілюстративного матеріалу на одній сторінці, залучення бібліотеки React для додавання на карту авдіофайлів, можливість завантаження скартографованої звукової інформації та роботи з нею в додаткових програмах опрацювання звуків, зміна швидкості відтворення запису для детальнішого вивчення досліджуваного явища
Ключові слова
 лінгвістична географія, інтерактивна звукова карта, фонетична система, західнополіський говір, зміна [е] > [а].
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Iryna Drużuk
DOI
Annotation
The research briefl y outlines the history of the linguistic-geographical method in Ukrainian dialectology, identifi es its key stages, and describes contemporary techniques in linguistic geography. It analyzes the features of multimedia maps, phonetic dialectal recordings, such as „The Interactive Map of North Podlachia”, the project named „The Dialects” and „The Phonocard of the West Polissіa Dialect and Borderlands”. The study also highlights the new possibilities of modern electronic cartography. The specifi cs of the change in the accented of [e] > [a] in the Volodymyr area of Volyn Polissia are illustrated on the example of the interactive map. The capabilities of interactive maps are demonstrated, including the ability to place extensive layers of illustrative material on a single page, incorporate the React library to add audio fi les to the map, allow the downloading of sound data for further processing in sound editing programs, and adjust playback speed for a more detailed examination of the linguistic phenomenon.
Keywords
 linguistic geography, interactive phonetic map, phonetic system, West Polissіa dialect, [e] > [a] change.
Оголошення:
Новини:

Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег

21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І.  І. Крип'якевича НАН України,  Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»

23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.

Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.