21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Словник весільної лексики бойківських говірок: джерела та способи репрезентації
Автор
Наталія Хібеба
DOI
Анотація
Обрядовий діалектний словник – особливий лексикографічний
„жанр”, оскільки фіксує традиційну культуру українців, відтворюючи
і пояснюючи її засобами мови. Саме тому формування джерельної
бази такого словника ‒ завдання першочергової ваги.
Представлено один із варіантів упорядкування регіонального діалектного словника весільної лексики на прикладі бойківських говірок,
укладений на основі доступних фольклорно-етнографічних матеріалів, лексикографічних та лінгвогеографічних джерел, корпусів діалектних текстів, архівів діалектологічних експедицій і власних записів
авторки, зібраних польовим методом у селах Бойківщини Львівської
та Івано-Франківської обл.
Лексикографічна репрезентація весільної лексики бойківських говірок, що є результатом опрацювання діалектологічних, етнографічних,
фольклористичних джерел, сприяє моделюванню цілісної „картини”
весільної лексики в українських діалектах, а також дає змогу дійти висновків щодо формування лексики бойківського говору та її ареальної
поведінки у просторі й часі.
Ключові слова
діалектна лексикографія, діалектний словник, лексикографічні джерела, весільна лексика
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Natalia Chibeba
DOI
Annotation
The ceremonial dialectal dictionary is a special lexicographic „genre”, because
it captures the traditional culture of Ukrainians, reproducing and explaining it
through the means of language. That is why the formation of the source base of
such a dictionary is task of primary importance.
One of the variants of organizing the regional dialectal dictionary of wedding
vocabulary on the examples of Boiko dialect is presented (letters H-G). It is based
on available folklore and ethnographic materials, lexicographic and linguistic-geographical sources, corpora of dialectal texts, archives of dialectological expeditions, and the author’s own records, collected by fi eld method in the villages
of Boiko region in Lviv and Ivano-Frankivsk regions.
The lexicographic representation of the wedding lexicon of Boiko dialect, made
possible thanks to dialectological, ethnographic, folklore sources, contributes to
the modelling of a complete „picture” of the wedding vocabulary in Ukrainian
dialects, as well, as scientifi c conclusions regarding the formation of the vocabulary
of the Boiko dialect and its areal behavior in space and time.
Keywords
dialectal lexicography, dialectal dictionary, lexicographic sources,
wedding vocabulary, Boiko dialect.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»
23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.
Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.