Діалектний текст як об’єкт експериментально-фонетичного дослідження

Автор
Наталія Вербич
DOI
Анотація
Досліджено проблему експериментально-фонетичного аналізу інтонації діалектних текстів. Обґрунтовано, що інтонація – сукупність звукових мовних засобів, завдяки яким передається смисловий, емоційно-експресивний і модальний характер фрази, комунікативне значення та ситуативна зумовленість, стилістичне забарвлення тексту тощо. Джерельну базу формують власні записи авторки, а також аудіо-записи з Українського діалектного фонофонду Інституту української мови НАН України. Виявлено особливості змін частоти основного тону на ділянках інтонаційної кривої – передтакту, такту, шкали, ядра, затакту. Простежено універсальні та диференційні риси реалізації висхідно-спадного контуру в діалектних текстах. З’ясовано різницю оформлення термінального тону. Описано динамічну структуру діалектної оповіді. Зауважено, що в діалектних текстах показники інтенсивності більшою мірою підпорядковані змістовому та емоційному наповненню фрази, ніж позиційному чинникові. Схарактеризоване членування діалектного тексту, підкреслено, що його спонтанність, непідготовленість зумовлює недостатню змістову структурованість окремих сегментів, складний зв’язок між синтаксисом і паузацією.
Ключові слова
діалектний текст, експериментально-фонетичний аналіз, темп мовлення, частота основного тону, інтенсивність, пауза.  
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Natalia Werbycz
DOI
Annotation
The research is dedicated to the issue of experimental phonetic analysis of intonation in dialectal texts. It is argued that intonation encompasses a set of linguistic sound features that convey the meaning, emotional-expressive and modal character of a phrase, its communicative meaning, situational context, stylistic nuances, and more. The primary source material consists of the author’s own recordings and audio recordings from the Ukrainian Dialectal Phonofund of the Institute of the Ukrainian Language of the National Academy of Sciences of Ukraine. The study identifi es the specifi c characteristics of changes in the fundamental frequency at diff erent sections of the intonation curve, including pre-tonic, tonic, scale, nuclear, and post-tonic positions. Universal and diff erential features of the rising-falling contour realization in dialectal texts are observed. The diff erences in terminal tone patterns are described, and the dynamic structure of dialectal narrative is outlined. It is noted that in dialectal texts, intensity values are more dependent on the content and emotional context of phrases rather than on positional factors. The segmentation of dialectal texts is characterized, highlighting their spontaneity and lack of preparation, which can lead to insuffi cient structural organization of individual segments and a complex relationship between syntax and pauses.
Keywords
dialectal text, experimental phonetic analysis, speech rate, fundamental frequency, intensity, pause.
Оголошення:
Новини:

Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег

21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І.  І. Крип'якевича НАН України,  Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»

23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.

Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.