Парадигма. Випуск 4

Парадигма. Збірник наукових праць. Випуск 4. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009. – 320 с.

Четвертий випуск збірника наукових праць відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України містить розвідки з історії та теорії літератури. Центральна рубрика цього випуску має назву "Інтертекст літературного Львова".

У низці матеріалів, поданих у різних рубриках, висвітлюються питання українсько-польських культурних стосунків.

Кілька статей і публікацій присвячено життю і творчості Богдана-Ігоря Антонича, чиє сторіччя відзначаємо цього року.

Редакційна колегія:

-Ярослав Ісаєвич, академік НАН України;
- Микола Ільницький, член-кор. НАН України (відповідальний редактор);
- Іван Денисюк, доктор філологічних наук;
- Богдана Криса, доктор філологічних наук;
- Тарас Салига, доктор філологічних наук;
- Любомир Сеник, доктор філологічних наук;
- Ярослава Мельник, доктор філологічних наук;
- Михайло Гнатюк, доктор філологічних наук;
- Василь Горинь, кандидат філософських наук.

ISBN 966-02-3319-1 (серія)
ISBN 978-966-02-5422-0 (Вип. 4)

Зміст:

Інтертекст літературного Львова

Оксана Мельник. Душа та дух персонажів Михайла Яцкова: усвідомлення дисоціації.
Надія Мориквас. Степан Чарнецький і Генрик Збєжховський: останні представники "музівської" богеми.
Олена Галета. "Акорди" Івана Франка: спроба само-репрезентації.
Ольга Шелюх. На межі літературознавства і мемуаристики (проблема інтертекстуальності).
Марта Госовська. Феміністичні моделі прози Івана Франка: до проблеми наукового і художнього мислення.
Марія Зубрицька. Поетика "зеленого" часо-простору в творчості Б.-І. Антонича та Б. Лесьмяна: спроба порівняльного аналізу.
Микола Ільницький. Пейзажі з вікна (віконна призма в поезії Б.-І. Антонича).
Тимофій Гаврилів. "На брамах Європи": Львів та ідея Європи в Йозефа Рота.
Іван Лучук. Лугосадівські літературні маніфести.

Питання історії та теорії літератури

Роман Крохмальний. Поетика паралельного світу: кумулятивна інтерпретаціятексту "Запорожці" Івана Нечуя-Левицького.
Назар Федорак. "Веселий цвинтар" – "Contra spem spero" Василя Стуса.
Ольга Вознюк. Імагологічна візія України Юзефа Лободовського.
Мар’яна Гірняк. Між Сциллою і Харибдою власної ідентичності (за романом Вітольда Ґомбровича "Фердидурке").
Віктор Мартинюк. Принцип абсурдного в дискурсі абсурду.
Зоряна Лещишин. Monolog wypowiedziany – односторонній діалог: функціонування в європейській романістиці ХХ століття.

Публікації

Рецензії

Микола Ільницький. У Шевченковому слові – Шевченків зміст.
Ірина Старовойт. Антонич/Antonicz. Біографічний метод і замісна терапія.

Про авторів

Переглянути статті наукового збірника:

Scribd

Дивіться також:

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.