Парадигма. Випуск 4

Парадигма. Збірник наукових праць. Випуск 4. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009. – 320 с.

Четвертий випуск збірника наукових праць відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України містить розвідки з історії та теорії літератури. Центральна рубрика цього випуску має назву "Інтертекст літературного Львова".

У низці матеріалів, поданих у різних рубриках, висвітлюються питання українсько-польських культурних стосунків.

Кілька статей і публікацій присвячено життю і творчості Богдана-Ігоря Антонича, чиє сторіччя відзначаємо цього року.

Редакційна колегія:

-Ярослав Ісаєвич, академік НАН України;
- Микола Ільницький, член-кор. НАН України (відповідальний редактор);
- Іван Денисюк, доктор філологічних наук;
- Богдана Криса, доктор філологічних наук;
- Тарас Салига, доктор філологічних наук;
- Любомир Сеник, доктор філологічних наук;
- Ярослава Мельник, доктор філологічних наук;
- Михайло Гнатюк, доктор філологічних наук;
- Василь Горинь, кандидат філософських наук.

ISBN 966-02-3319-1 (серія)
ISBN 978-966-02-5422-0 (Вип. 4)

Зміст:

Інтертекст літературного Львова

Оксана Мельник. Душа та дух персонажів Михайла Яцкова: усвідомлення дисоціації.
Надія Мориквас. Степан Чарнецький і Генрик Збєжховський: останні представники "музівської" богеми.
Олена Галета. "Акорди" Івана Франка: спроба само-репрезентації.
Ольга Шелюх. На межі літературознавства і мемуаристики (проблема інтертекстуальності).
Марта Госовська. Феміністичні моделі прози Івана Франка: до проблеми наукового і художнього мислення.
Марія Зубрицька. Поетика "зеленого" часо-простору в творчості Б.-І. Антонича та Б. Лесьмяна: спроба порівняльного аналізу.
Микола Ільницький. Пейзажі з вікна (віконна призма в поезії Б.-І. Антонича).
Тимофій Гаврилів. "На брамах Європи": Львів та ідея Європи в Йозефа Рота.
Іван Лучук. Лугосадівські літературні маніфести.

Питання історії та теорії літератури

Роман Крохмальний. Поетика паралельного світу: кумулятивна інтерпретаціятексту "Запорожці" Івана Нечуя-Левицького.
Назар Федорак. "Веселий цвинтар" – "Contra spem spero" Василя Стуса.
Ольга Вознюк. Імагологічна візія України Юзефа Лободовського.
Мар’яна Гірняк. Між Сциллою і Харибдою власної ідентичності (за романом Вітольда Ґомбровича "Фердидурке").
Віктор Мартинюк. Принцип абсурдного в дискурсі абсурду.
Зоряна Лещишин. Monolog wypowiedziany – односторонній діалог: функціонування в європейській романістиці ХХ століття.

Публікації

Рецензії

Микола Ільницький. У Шевченковому слові – Шевченків зміст.
Ірина Старовойт. Антонич/Antonicz. Біографічний метод і замісна терапія.

Про авторів

Переглянути статті наукового збірника:

Scribd

Дивіться також:

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег

21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»

23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.

Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.