Парадигма. Випуск 4

Парадигма. Збірник наукових праць. Випуск 4. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009. – 320 с.

Четвертий випуск збірника наукових праць відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України містить розвідки з історії та теорії літератури. Центральна рубрика цього випуску має назву "Інтертекст літературного Львова".

У низці матеріалів, поданих у різних рубриках, висвітлюються питання українсько-польських культурних стосунків.

Кілька статей і публікацій присвячено життю і творчості Богдана-Ігоря Антонича, чиє сторіччя відзначаємо цього року.

Редакційна колегія:

-Ярослав Ісаєвич, академік НАН України;
- Микола Ільницький, член-кор. НАН України (відповідальний редактор);
- Іван Денисюк, доктор філологічних наук;
- Богдана Криса, доктор філологічних наук;
- Тарас Салига, доктор філологічних наук;
- Любомир Сеник, доктор філологічних наук;
- Ярослава Мельник, доктор філологічних наук;
- Михайло Гнатюк, доктор філологічних наук;
- Василь Горинь, кандидат філософських наук.

ISBN 966-02-3319-1 (серія)
ISBN 978-966-02-5422-0 (Вип. 4)

Зміст:

Інтертекст літературного Львова

Оксана Мельник. Душа та дух персонажів Михайла Яцкова: усвідомлення дисоціації.
Надія Мориквас. Степан Чарнецький і Генрик Збєжховський: останні представники "музівської" богеми.
Олена Галета. "Акорди" Івана Франка: спроба само-репрезентації.
Ольга Шелюх. На межі літературознавства і мемуаристики (проблема інтертекстуальності).
Марта Госовська. Феміністичні моделі прози Івана Франка: до проблеми наукового і художнього мислення.
Марія Зубрицька. Поетика "зеленого" часо-простору в творчості Б.-І. Антонича та Б. Лесьмяна: спроба порівняльного аналізу.
Микола Ільницький. Пейзажі з вікна (віконна призма в поезії Б.-І. Антонича).
Тимофій Гаврилів. "На брамах Європи": Львів та ідея Європи в Йозефа Рота.
Іван Лучук. Лугосадівські літературні маніфести.

Питання історії та теорії літератури

Роман Крохмальний. Поетика паралельного світу: кумулятивна інтерпретаціятексту "Запорожці" Івана Нечуя-Левицького.
Назар Федорак. "Веселий цвинтар" – "Contra spem spero" Василя Стуса.
Ольга Вознюк. Імагологічна візія України Юзефа Лободовського.
Мар’яна Гірняк. Між Сциллою і Харибдою власної ідентичності (за романом Вітольда Ґомбровича "Фердидурке").
Віктор Мартинюк. Принцип абсурдного в дискурсі абсурду.
Зоряна Лещишин. Monolog wypowiedziany – односторонній діалог: функціонування в європейській романістиці ХХ століття.

Публікації

Рецензії

Микола Ільницький. У Шевченковому слові – Шевченків зміст.
Ірина Старовойт. Антонич/Antonicz. Біографічний метод і замісна терапія.

Про авторів

Переглянути статті наукового збірника:

Scribd

Дивіться також:

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).

Утворення разової ради в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 25 листопада 2025 р. (Протокол № 10), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 25 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 56 від 25.11.2025 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.