«Riuzen» та «Polen» у Дітріхівському циклі німецького героїчного епосу XIII–XIV століть
Проаналізовано образи
руських та польських воїнів у німецькому середньовічному епосі та поемах
Дітріхівського циклу. Вказано, що знання про народи тогочасної Східної Європи у
літературних пам’ятках поширювалися поступово. Зазначено, що у найстарших
зразках, зокрема «Пісні про Нібелунгів», рівнозначно згадувалися польські воїни
та представники руської еліти, однак зі зростанням сили польських князівств у
творах початку – першої половини XIII ст. поступово домінували саме уявлення про силу польського рицарства.
Стверджено, що це позначилося на появі в епічній поезії про пригоди Дітріха з
Берна дійових осіб – герцогів Горнбоґе та Германа (останнього ідентифікують як
князя Владислава І Германа), що мали виразну польську ідентифікацію.
Зауважено, що хоча особливих прикмет у літературній традиції щодо них не
збереглося, деякі записи також
вказують на знайомство зі звичаями нобілітету тогочасного східноєвропейського
регіону.
Натомість продемонстровано, що уже
наприкінці XIII ст. ситуація стосовно Русі зазнала змін. На
прикладі поеми «Трояндовий сад» показано рівнозначність між європейськими
героями-рицарями (без згадок про поляків), на фоні яких відзначено також уміння
та майстерність Гартунга (Гартніта, Герніта), руського короля. Доведено, що
наприкінці століття Русь посіла поважніше місце серед літературних героїв.
Констатовано, що хоча визначити історичність цього володаря неможливо, просте
порівняння титулів вказує, що Гартунг (Гартніт, Гертніт) був королем, тоді як у
польських землях правили князі.
На основі аналізу поетичних текстів
спостережено, що поляки, угорці, волохи не знали, що таке рицарські турніри.
З’ясовано, що стосовно руських воїнів існувало упереджене ставлення, як до
відвертих ворогів, проте у поемах другої половини XIII ст.
ці необ’єктивні оцінки змінилися. Виснувано, що король Гартунг – активний
учасник рицарського турніру, а його світогляд повністю відповідає ідеалам
епохи. Зроблено припущення, що така ситуація сформувалася внаслідок політики
галицько-волинських Романовичів, які мали активні династичні зв’язки з
європейськими володарями та брали активну участь у тогочасній політичній
боротьбі.
The
article analyzes the images of Ruthenian and Polish warriors in the German
medieval epic and poems of the Dietrich cycle. It is noted that knowledge about
the peoples of the medieval Eastern Europe in literary monuments spread
gradually. In the oldest samples (in particular, the «Nibelungenlied»), Polish warriors and
representatives of the Rus elite were equally mentioned. However, with the
growth of the power of the Polish principalities in works of the early – first half of the 13th century, the representations of the
strength of Polish knighthood gradually dominated. This led to the appearance
of characters in epic poetry about the adventures of Dietrich of Bern – dukes Hornboge and Herman (the latter is identified as Prince Władysław I Herman), who had a clear Polish identification. Although no special
features have been preserved in the literary tradition, some records also
indicate knowledge of the customs of the nobility of the then Eastern European
region.
Instead,
it is shown that by the end of the 13th century, the situation
regarding Rus had changed. The example of the poem «Rosengarten» shows the equality between European
knights (without mentioning Poles), against the background of which the skills
and mastery of Hartung (Hartnit, Hernit), the Ruthenian king, are also noted.
Thus, it is proved that at the end of the century, Rus occupied a more
respectable place among literary heroes. Although it is impossible to determine
the historical prototype of this ruler, the mere comparison of titles indicates
that Hartung (Hartnit, Hernit) was a king, while princes ruled in Polish lands.
The
analysis of poetic texts showed that Poles, Hungarians, and Wallachians did not
know what knightly tournaments were. Regarding Ruthenian warriors, there was a
prejudiced attitude towards them as obvious enemies. However, in the poems of
the second half of the 13th century, these biased assessments
changed. King Hartung is an active participant in chivalry tournaments, and his
worldview fully corresponds to the ideals of the era. Perhaps this situation
was formed due to the policy of the Galicia-Volhynian Romanovids, who had
active dynastic ties with European rulers and took an active part in the
political struggle of that time.
medieval
poetry, Dietrich of Bern, Poles, Rus, Hartung, tournament, Galicia-Volhynian
state.