Місцеве самоврядування в Україні (ХХ – початок ХХІ століття). Західні землі: монографія

DOI:10.33402/ms.2023

ISBN: 978-617-554-184-5

Місцеве самоврядування в Україні (ХХ – початок ХХІ століття). Західні землі: монографія / відп. ред. Михайло Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2023. 676 с.

 

У колективній монографії з’ясовано роль місцевого самоврядування на початку ХХ ст., під час Першої світової війни та визвольних змагань 1918–1921 рр. Розкрито стан і реформування місцевого самоврядування у Галичині в міжвоєнний період ХХ ст. та роки Другої світової війни. Висвітлено особливості розвитку місцевого самоврядування в західних областях України у другій половині ХХ ст. Окрему увагу приділено вивченню ролі місцевого самоврядування після відновлення незалежності, а особливо питанню його реформування та функціювання в умовах російсько-української війни.

Для істориків, політологів, державних службовців і всіх, хто цікавиться історією України.

ЗМІСТ

Повний текст
Завантажити оригінал

DOI:10.33402/ms.2023

ISBN: 978-617-554-184-5

Local self-government in Ukraine (ХХ – beginning of XXI century). Western lands: a monograph / Ed. by Mykhailo Romaniuk; NAS of Ukraine, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies. Lviv, 2023. 676 p.

 

The collective monograph clarifies the role of local self-government in the early XX century, during the First World War and the liberation struggle for independence (1918–1921). The state and reform of local self-government in Galicia in the interwar period of the XX century and the years of the Second World War are disclosed. The features of the development of local self-government in the western regions of Ukraine in the second half of the XX century are also discussed. Special attention is paid to the study of the role of local self-government after the restoration of independence, and especially the issue of its reform and functioning in the conditions of the Russian-Ukrainian war.

For historians, political scientists, civil service officials, and anyone who is interested in the history of Ukraine.

 

CONTENTS

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.