Розділ 15. ШИРОКОМАСШТАБНА РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ ПРОТИ УКРАЇНИ (2022 – 2023 рр.): СЕРЙОЗНО ПРО КУРЙОЗНЕ

Автор
Олеся Куцька
DOI
10.33402/obv.2024-242-268
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Оlesya Kutska
DOI
10.33402/obv.2024-242-268
Annotation

The article analyzes certain facts of the Russian-Ukrainian war, which caused humorous comments among a wide range of the Ukrainian population. An attempt is made to explain these cases from the point of logic, rationality and prudence. In particular, it is noted that hand-made elements of modernization of military equipment
(for example, self-made protective cope cages) are the result of adaptation to the appearance of unmanned aerial vehicles on the field, and the camouflage of aircraft with improvised means (for example, car tires) is caused by the lack of a sufficient number of shelters facilities for them. Placing anti-aircraft defenses on non-typical elevations (houses, pedestals) is caused by the desire to increase their range. The use of morally outdated weapons and equipment during battles is caused by the lack of modern samples and the presence of them in large quantities in warehouses. The desire of the civilian population of Ukraine to help their armed forces in the fight against the enemy and, at the same time, the carelessness of the Russian troops on foreign territory caused the repeated abduction or confiscation of Russian equipment and weapons. Evacuation of captured equipment using the national economy –has formed a humorous «tractor» type of troops. It was determined that the Russian troops were quite poorly prepared in the matter of topographic support - they used outdated maps. In this regard, they wandered in the area. Their disorientation was reinforced by measures to dismantle and «put into effect» mocking road signs. The ill-conceitedness of the Russian strategic plan for the invasion of Ukraine led to errors in the deployment of troops (for example, the airfield in the village of Chornobayivka), which forced them to occupy unfavorable positions, where they were hit by the Ukrainian Armed Forces and suffered significant losses.

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.