Західноукраїнські землі княжого та ранньомодерного часу: тенденції соціополітичного розвитку й осмислення культурної спадщини: колективна монографія

Західноукраїнські землі княжого та ранньомодерного часу: тенденції соціополітичного розвитку й осмислення культурної спадщини: колективна монографія / відп. ред. Ілля Паршин; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2024. 524 с.

Запропоновано дослідження складних процесів та явищ, що визначали розвиток західноукраїнських земель від княжої доби до раннього модерного часу. Розглянуто різні аспекти соціально-політичних зрушень, які відбувалися в регіоні, зміни у владних структурах, трансформації ментальності, розвиток військової справи. Акцентовано на культурній спадщині, яка формувалася під впливом численних етнічних, релігійних та суспільних факторів. Докладно проаналізовано історичні джерела, що розкривають нові аспекти розвитку регіону.

Для науковців, що спеціалізуються на історії України, та широкого кола читачів, які цікавляться українським минулим княжого та посткняжого часу.

ЗМІСТ

Повний текст
Завантажити оригінал
Western Ukrainian Lands of the Princely and Early Modern Period: Trends in Socio-Political Development and Understanding of Cultural Heritage: collective monograph / ed. Illia Parshyn; I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of NAS of Ukraine. Lviv, 2024. 524 р.

The collective monograph offers a study of the complex processes and phenomena that determined the development of western Ukrainian lands from the princely era to the early modern period. The authors have analysed various aspects of the socio-political shifts that took place in the region, changes in power structures, transformations in mentality, and the development of military affairs. The emphasis is placed on the cultural heritage, which was shaped by numerous ethnic, religious and social factors. The book analyses in detail historical sources that reveal new aspects of the region’s development.

The monograph will be useful both for scholars specialising in the history of Ukraine and for a wide range of readers interested in the Ukrainian past of princely and post-princely times.


CONTENTS

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.