Українські маркери історії Польщі: виклики міжвоєнної доби ХХ століття. Том 2.

Українські маркери історії Польщі: виклики міжвоєнної доби ХХ століття / редколегія: Микола Литвин (голова), Любомир Хахула (заст. голови), Тарас Горбачевський (секретар) ; Національна академія наук України, Інститут украї нознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, Суми: Університетська книга, 2024. 386 с.

Проаналізовано найважливі українські маркери історії Польщі міжвоєнної доби ХХ ст., насамперед в ідейно-політичній, етнокультурній, церковно-релігійній сферах. Показано складність міждержавних та міжнаціональних відносин в умовах війн і повоєнних трансформацій. Висвітлено вплив російсько-радянських чинників на українську військово-політичну еміграцію. Досліджено антипольські репресії російської колоніальної адміністрації в підрадянській Україні, зокрема щодо фан томної Польської військової організації. Актуалізовано проблему українсько-поль ського співіснування в українській історичній та політичній науковій думці міжво єнної доби. Звернуто увагу на совєтологічні й українознавчі осередки в міжвоєнній Польщі, зокрема у Варшаві та Львові. Визначено роль Греко-католицької церкви в суспільно-культурному житті Другої Речі Посполитої. Показано дихотомії розвитку польської й української культур до Другої світової війни. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться новітньою історією України та Польщі.

ЗМІСТ

Повний текст

Завантажити оригінал

Ukrainian markers of the history of Poland: challenges of the interwar period of the twentieth century / editorial board: Mykola Lytvyn (Chairman), Lubomyr Khakhula (Deputy Chairman), Taras Horbachevsky (Secretary); National Academy of Sciences of Ukraine, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies. Lviv, Sumy: “University Book Publishing”, 2024. 386 p.

The most important Ukrainian markers of the history of Poland in the interwar period of the twentieth century are analysed, primarily in the ideological, political, ethno-cultural, church and religious spheres. The complexity of interstate and interethnic relations in the context of wars and post-war transformations is shown. The influence of Russian-Soviet factors on Ukrainian military and political emigration is traced. The anti-Polish repressions of the Russian colonial administration in post-Soviet Ukraine, in particular, against the phantom Polish Military Organisation, are investigated. The problem of Ukrainian-Polish coexistence in the Ukrainian historical and political thought of the interwar period is actualised. Attention is drawn to Soviet and Ukrainian studies centres in interwar Poland, in particular in Warsaw and Lviv. The role of the Greek Catholic Church in the socio-cultural life of the Second Polish Republic is noted. The dichotomies of the development of Polish and Ukrainian cultures before the Second World War are shown. For scholars, teachers, students, and anyone interested in the modern history of Ukraine and Poland.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.

Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.

Українські маркери історії Польщі: виклики міжвоєнної доби ХХ століття. Том 2.

ЗМІСТ

CONTENTS

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків