Проаналізовано найважливіші українські маркери історії Польщі другої поло
вини ХХ – початку ХХІ ст. Реконструйовано перебіг українсько-польської конфрон
тації в політиці СРСР у Другій світовій війні, протистояння радянських репресивних
органів і польського підпілля на пограниччі. Актуалізовано британські, американські,
польські та радянські виклики щодо формування польсько-радянського кордону
і депортацій населення із Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Південого Підляшшя.
Проаналізовано суспільний статус Греко-католицької і Православної церков у новіт
ній Польщі, а також Римо-католицької церкви в Україні після Другої світової війни.
Звернуто увагу на міждержавний діалог у сфері освіти, науки, культурної спадщини.
Показано особливість формування українських і польських наукових і суспільних
дискурсів про драматичне минуле новітньої доби, зокрема сучасну російсько-укра
їнську війну.
Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться новітньою історією
України та Польщі.
Українські маркери історії Польщі: трансформації другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Том 3.
Українські маркери історії Польщі: трансформації другої половини ХХ – початку ХХІ століття / редкол.: Микола Литвин (голова), Любомир Хахула (заст. голови), Олег Піх, Василина Пастернак (секретар) ; Національна акаде мія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів ; Суми : Університетська книга, 2024. 524 с.
ЗМІСТ
Повний текст
Завантажити оригінал
Ukrainian markers of Polish history: transformations of the second half of the twentieth and early twenty-first centuries / edited by the editorial board: Mykola Lytvyn (chairman), Lubomyr Khakhula (deputy chairman), Vasylуna Pasternak (secretary) ; National Academy of Sciences of Ukraine, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies. Lviv:“University Book Publishing”, 2024. 524 p.
CONTENTS
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)
19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.
Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків
20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.