Проаналізовано найважливіші українські маркери історії Польщі другої поло
вини ХХ – початку ХХІ ст. Реконструйовано перебіг українсько-польської конфрон
тації в політиці СРСР у Другій світовій війні, протистояння радянських репресивних
органів і польського підпілля на пограниччі. Актуалізовано британські, американські,
польські та радянські виклики щодо формування польсько-радянського кордону
і депортацій населення із Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Південого Підляшшя.
Проаналізовано суспільний статус Греко-католицької і Православної церков у новіт
ній Польщі, а також Римо-католицької церкви в Україні після Другої світової війни.
Звернуто увагу на міждержавний діалог у сфері освіти, науки, культурної спадщини.
Показано особливість формування українських і польських наукових і суспільних
дискурсів про драматичне минуле новітньої доби, зокрема сучасну російсько-укра
їнську війну.
Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться новітньою історією
України та Польщі.
Українські маркери історії Польщі: трансформації другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Том 3.
Українські маркери історії Польщі: трансформації другої половини ХХ – початку ХХІ століття / редкол.: Микола Литвин (голова), Любомир Хахула (заст. голови), Олег Піх, Василина Пастернак (секретар) ; Національна акаде мія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів ; Суми : Університетська книга, 2024. 524 с.
ЗМІСТ
Повний текст
Завантажити оригінал
Ukrainian markers of Polish history: transformations of the second half of the twentieth and early twenty-first centuries / edited by the editorial board: Mykola Lytvyn (chairman), Lubomyr Khakhula (deputy chairman), Vasylуna Pasternak (secretary) ; National Academy of Sciences of Ukraine, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies. Lviv:“University Book Publishing”, 2024. 524 p.
CONTENTS
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Діалектологічно-фольклористична експедиція на Гуцульщину
20–24 липня 2026 року філологи Інституту – Тетяна
Ястремська, Оксана Сімович, Ірина Романина, Марина Демедюк та Наталія Хібеба –
провели діалектологічно-фольклористичну експедицію на Гуцульщину, відвідавши
села Криворівня, Буковець і Красник Верховинського району Івано-Франківської
області.
Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія
На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 28 липня 2026 р. (Протокол № 7), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 28 липня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.