Політика пам’яті в Україні: історичні наративи, стратегії впрова- дження в умовах війни та післявоєнного періоду: монографія

DOI https://doi.org/10.33402/pp.2025

Політика пам’яті в Україні: історичні наративи, стратегії впровадження в умовах війни та післявоєнного періоду: монографія / відп. ред. Ігор Соляр, упоряд.: Олег Муравський,Михайло Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2025. 528 с.

Зазначено, що політика пам’яті – це сукупність державних, суспільних і культурних практик/стратегій, спрямованих на формування, підтримку та трансформацію колективної пам’яті про історичні події, постаті й процеси. Проаналізовано трансформацію політики пам’яті в умовах російсько-української війни, розглянуто історичні наративи, що формуються у сучасному публічному просторі, зокрема у шкільних підручниках, музеях, меморіальних практиках і медіа, визначено їхню роль у конструюванні колективної ідентичності та підтримці державної стратегії протидії російській агресії. Досліджено механізми впровадження політики пам’яті на державному рівні, включно з законодавчими ініціативами, урядовими програмами та діяльністю органів місцевого самоврядування. Розглянуто перспективи розвитку політики пам’яті у постконфліктному періоді, передусім інституціоналізацію національних пам’яткових практик та їх інтеграцію в освітні та соціокультурні програми.

Для науковців, державних службовців, педагогів, студентів, а також усіх, хто цікавиться історією України, питаннями національної безпеки, військово-стратегічного планування та, звичайно, політики пам’яті.

ЗМІСТ

Повний текст

Завантажити оригінал

DOI https://doi.org/10.33402/pp.2025

Memory Policy in Ukraine: Historical Narratives and Implementation Strategies in Wartime and the Post-War Period: Monograph / ed. by Ihor Soliar; comp. by Oleh Muravskyi, Mykhailo Romaniuk; National Academy of Sciences of Ukraine, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies. Lviv, 2025. 528 р.

The monograph states that memory policy is a set of state, social, and cultural practices/strategies aimed at forming, supporting, and transforming collective memory about historical events, figures, and processes. It analyzes the transformation of memory policy in the context of the Russian-Ukrainian war, examines historical narratives that are being formed in the contemporary public sphere, particularly in school textbooks, museums, memorial practices, and the media, and determines their role in constructing collective identity and supporting the state strategy of countering Russian aggression. The authors examined the mechanisms for implementing memory policy at the state level, including legislative initiatives, government programs, and the activities of local self-government bodies. The prospects for the development of memory policy in the post-conflict period are considered, primarily the institutionalization of national memorial practices and their integration into educational and sociocultural programs.

For scholars, civil servants, educators, students, and anyone interested in the history of Ukraine, issues of national security, military-strategic planning, and, of course, memory policy.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин. Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами.

Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.

Політика пам’яті в Україні: історичні наративи, стратегії впрова- дження в умовах війни та післявоєнного періоду: монографія

ЗМІСТ

CONTENTS

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків