Політика пам’яті в Україні: історичні наративи, стратегії впрова- дження в умовах війни та післявоєнного періоду: монографія

DOI https://doi.org/10.33402/pp.2025

Політика пам’яті в Україні: історичні наративи, стратегії впровадження в умовах війни та післявоєнного періоду: монографія 
/ відп. ред. Ігор Соляр, упоряд.: Олег Муравський,Михайло Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2025. 528 с.

Зазначено, що політика пам’яті – це сукупність державних, суспільних і культурних практик/стратегій, спрямованих на формування, підтримку та трансформацію колективної пам’яті про історичні події, постаті й процеси. Проаналізовано трансформацію політики пам’яті в умовах російсько-української війни, розглянуто історичні наративи, що формуються у сучасному публічному просторі, зокрема у шкільних підручниках, музеях, меморіальних практиках і медіа, визначено їхню роль у конструюванні колективної ідентичності та підтримці державної стратегії протидії російській агресії. Досліджено механізми впровадження політики пам’яті на державному рівні, включно з законодавчими ініціативами, урядовими програмами та діяльністю органів місцевого самоврядування. Розглянуто перспективи розвитку політики пам’яті у постконфліктному періоді, передусім інституціоналізацію національних пам’яткових практик та їх інтеграцію в освітні та соціокультурні програми.
Для науковців, державних службовців, педагогів, студентів, а також усіх, хто цікавиться історією України, питаннями національної безпеки, військово-стратегічного планування та, звичайно, політики пам’яті.

ЗМІСТ

Повний текст
Завантажити оригінал
DOI https://doi.org/10.33402/pp.2025


Memory Policy in Ukraine: Historical Narratives and Implementation Strategies in Wartime and the Post-War Period: Monograph / ed. by Ihor Soliar; comp. by Oleh Muravskyi, Mykhailo Romaniuk; National Academy of Sciences of Ukraine, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies. Lviv, 2025. 528 р.
The monograph states that memory policy is a set of state, social, and cultural practices/strategies aimed at forming, supporting, and transforming collective memory about historical events, figures, and processes. It analyzes the transformation of memory policy in the context of the Russian-Ukrainian war, examines historical narratives that are being formed in the contemporary public sphere, particularly in school textbooks, museums, memorial practices, and the media, and determines their role in constructing collective identity and supporting the state strategy of countering Russian aggression. The authors examined the mechanisms for implementing memory policy at the state level, including legislative initiatives, government programs, and the activities of local self-government bodies. The prospects for the development of memory policy in the post-conflict period are considered, primarily the institutionalization of national memorial practices and their integration into educational and sociocultural programs.
For scholars, civil servants, educators, students, and anyone interested in the history of Ukraine, issues of national security, military-strategic planning, and, of course, memory policy.


CONTENTS

Оголошення:
Новини:

14 жовтня 2026 р. у Львові відбудеться наукова конференція «Національний спротив в Україні: історичні традиції, сучасний досвід та міжнародна підтримка».

Учасники конференції отримають сертифікат учасника, зможуть безкоштовно надрукувати статті у фахових виданнях Інституту за умови належного їх оформлення згідно вимог розміщених на сайті видання.


Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині

Упродовж 3–28 серпня 2026 року завідувач відділу історії середніх віків, кандидат історичних наук Ілля Паршин пройшов наукове стажування в Німеччині, присвячене реалізації дослідницького проєкту «Зображення Русі в німецькій космографії та картографії XV–XVII ст.: між картою та текстом». Під час стажування дослідник опрацював багаті бібліотечні фонди Баварії, зокрема Бібліотеки Лейбніц-інституту досліджень Східної та Південно-Східної Європи в Регенсбурзі та Баварської державної бібліотеки в Мюнхені. Основну увагу було приділено рукописним і друкованим космографіям XV–XVII ст., ранньомодерним картам, атласам і текстам німецьких авторів, у яких відображено образ Русі. Також у Регенсбурзі Ілля Паршин виступив із науковою доповіддю, представивши проміжні результати дослідження. Стажування дало змогу суттєво розширити джерельну базу проєкту, опрацювати рідкісні видання та картографічні матеріали, а також налагодити нові професійні контакти.