1. Домашня » 
  2. Наші видання » 
  3. Наукові збірники » 
  4. Новітня доба » 
  5. https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/novitnia-doba/13-006-novitnya-doba-vyp-7/?id=317Новітня доба. Випуск 7

Чи була зрада в ОУН? (Історіографічні оцінки причин і передумов розколу націоналістичної організації у 1940 році)

Укр En
Автор
Василь ФУТАЛА
DOI
https://doi.org/10.33402/nd.2019-7-75-88
Анотація

Представлено погляди українських і зарубіжних авторів на обставини, що призвели до розколу Організації українських націоналістів (ОУН) у 1940 р. Звернено увагу на питанні т. зв. «зради» в націоналістичному середовищі. Здійснено класифікацію причин кризової ситуації у підпільній організації. Передбачено перспективні напрями дослідження проблеми.

Виділено дві групи пріоритетних причин розколу ОУН 1940 р.: внутрішньоорганізаційні та зовнішні. Із першої групи дослідники виокремили такі причини: тактичні (Степан Ленкавський, Петро Мірчук, Володимир Косик, Михайло Коваль, Ришард Тожецький (Ryszard Torzecki) та ін.), психологічні (Зенон Пеленський, Іван Патриляк) й особистісні (Зиновій Книш, Олександр Іщук). Зазначено, що зовнішні причини розколу були зумовлені німецьким (Анатолій Кентій) або радянським (Ігор Гаврилів) чинниками. Констатовано, що в історичній літературі немає однозначної відповіді на питання: чи була зрада в ОУН? Стверджено рацію проф. Станіслава Кульчицького (який, до речі, очолював робочу групу істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА (Української повстанської армії)), коли він говорив, що зради з боку найближчого оточення Євгена Коновальця не було, а необхідно говорити про запроданство окремих членів, наприклад, Романа Барановського.

Констатовано, що через відсутність надійних історичних джерел і свою заполітизованість немає перспективи вивчення питання про т. зв. «архів Сеника». Тим не менше, вказано потребу продовження дослідження відносин крайової екзекутиви ОУН і Проводу українських націоналістів (ПУН) у 1929–1940 рр. Наголошено, що в контексті політики національної пам’яті в Україні важливе завдання істориків – глибоко проаналізувати уроки розколу ОУН 1940 р., адже сьогодні дуже актуальне питання консолідації та єдності не тільки націоналістичних структур, а й усіх національно-державницьких сил.

Ключові слова

історіографія, історіографічне джерело, ОУН, зрада, розкол.

Повний текст
Завантажити оригінал
Посилання

  1. Bączkowski, W. (1952). Sprawa ukraińska. Kultura, 57/58, 68 [in Polish].
  2. Chojnowski, A. (1999). Wstęp. In Tadeusz Hołówko o demokracji, polityce i moralności życia publicznego (p. 6). Warsaw: Wyd-wo Sejmowe [in Polish].
  3. Choromański, M. (1971). Słowacki wysp tropikalnych. Poznań: Wyd-wo Poznańskie [in Polish].
  4. Roos, H. (1957). Polen und Europa. Studien zur polnischen Auβenpolitik. 1931–1939. Tübingen: I.C.B. Mohr [in German].
  5. Serczyk, W. A. (2001). Historia Ukrainy. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich [in Polish].
  6. Świątek, F. (1965). Czy tzw. archiwum Senyka było autentyczne, czy też było to archiwum falsyfikatów? In Najnowsze Dzieje Polski. Materialy i studia z okresu 1914–1939(Vol. IX, p. 275). Warsaw: Państwowe Wydawnictwo Naukowe [in Polish].
  7. Torzecki, R. (1969). Geneza rozłamu w Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów. In Studia z dziejów ZSRR i Europy Środkowej (Vol. V, p. 148). Warsaw [in Polish].
  8. Torzecki, R. (1972). Kwestia ukraińska w polityce III Rzeszy. 1933–1945. Warsaw: Książka i Wiedza [in Polish].
  9. Żeleński, W. (1995). Zabójstwo ministra Pierackiego. Warsaw: "Iskry" (Original work published 1973) [in Polish].
  10. Boidunyk, O. (1974). Yak diishlo do stvorennia OUN. In Yevhen Konovalets ta yoho doba (p. 377). Munich: Vydannia fundatsii imeni Yevhena Konovaltsia [in Ukrainian].
  11. Posivnych, M. (Ed.). (2005). Varshavskyi akt obvynuvachennia Stepana Bandery ta tovaryshiv. Lviv: Vyd-vo "Ms" [in Ukrainian].
  12. Havryliv, I. (2012). Zakhidna Ukraina u 1921–1941 rokakh: narys istorii borotby za derzhavnist: monohrafiia. Lviv: Vyd-vo Lvivskoi politekhniky [in Ukrainian].
  13. Dmytruk, K. (1972). Bezbatchenky (Pravda pro uchast ukrainskykh burzhuaznykh natsionalistiv i tserkovnykh iierarkhiv u pidhotovtsi napadu fashystskoi Nimechchyny na SRSR). Lviv: Kameniar [in Ukrainian].
  14. Do pytannia konfliktu v OUN 1940–1941 rr. 2004. Ukrainskyi vyzvolnyi rukh, 3, 160–171 [in Ukrainian].
  15. Kedryn-Rudnytskyi, I. (1976). Zhyttia – podii – liudy. Spomyny i komentari. New York: Vydavnycha kooperatyva "Chervona Kalyna" [in Ukrainian].
  16. Kedryn-Rudnytskyi, I. (1986). U mezhakh zatsikavlennia. New York; Paris; Sydney; Toronto: Naukove Tovarystvo im. Shevchenka [in Ukrainian].
  17. Kentii, A. (2005). Zbroinyi chyn Ukrainskykh Natsionalistiv 1920–1956: istoryko-arkhivni narysy (Vol. 1). Kyiv: Derzhavnyi komitet arkhiviv Ukrainy [in Ukrainian].
  18. Knysh, Z. (1992). Arkhiv Senyka. Istoryko-krytychna studiia. Toronto: Fundatsiia im. O. Olzhycha [in Ukrainian].
  19. Knysh, Z. (1955). Boiovi dii OUN na ZUZ u pershomu desiatylitti yii isnuvannia. Orhanizatsiia Ukrainskykh Natsionalistiv. 1929–1954. [B.m.]: Vydannia pershoi ukrainskoi drukarni u Frantsii [in Ukrainian].
  20. Knysh, Z. (1975). V sutinkakh zrady (Ubyvstvo Tadeusha Holuvka na tli zrady Romana Baranovskoho). Toronto: Sribna surma [in Ukrainian].
  21. Knysh, Z. (1970). Pry dzherelakh ukrainskoho orhanizovanoho natsionalizmu. Toronto: Sribna surma [in Ukrainian].
  22. Koval, M. V. (1999). Ukraina v Druhii svitovii i Velykii Vitchyznianii viinakh (1939–1945 rr.). Kyiv: Vydavnychyi dim "Alternatyvy" [in Ukrainian].
  23. Kosyk, V. (1999). Rozkol OUN (1939–1940). (2nd rev. ed.). Lviv [in Ukrainian].
  24. Kosyk, V. (1993). Ukraina i Nimechchyna u Druhii svitovii viini (O. Romaniv, Ed., R. Osadchuk, Trans.). Lviv: Naukove Tovarystvo im. T. Shevchenka u Lvovi [in Ukrainian].
  25. Kulchytskyi, S. V. (1999). Ukraina mizh dvoma viinamy (1921–1939 rr.). Kyiv: Vydavnychyi dim "Alternatyvy" [in Ukrainian].
  26. Lenkavskyi, S. (1974). Natsionalistychnyi rukh na ZUZ ta 1-y Konhres ukrainskykh natsionalistiv. In Yevhen Konovalets ta yoho doba (p. 409). Munich: Vydannia fundatsii imeni Yevhena Konovaltsia [in Ukrainian].
  27. Martynets, V. (1949). Ukrainske pidpillia. Vid UVO do OUN. Winnipeg: [B.v.] [in Ukrainian].
  28. Mirchuk, P. (1968). Narys istorii Orhanizatsii Ukrainskykh Natsionalistiv (1929–1939)(Vol. 1). Munich; London; New York: Ukrainske vydavnytstvo [in Ukrainian].
  29. Mirchuk, P. (1985). Revoliutsiinyi zmah za USSD. (Khto taki "banderivtsi", "melnykivtsi", "dviikari") (Vol. 1). New York; Toronto; London: Soiuz ukrainskykh politviazniv [in Ukrainian].
  30. Mirchuk, P. (1977). Sprava vbyvstva T. Holufka. Vyzvolnyi shliakh (London), 1, 117–124 [in Ukrainian].
  31. Mirchuk, P. (1977). Sprava vbyvstva T. Holufka. Vyzvolnyi shliakh (London), 2, 228–239 [in Ukrainian].
  32. Mirchuk, P. (1977). Sprava vbyvstva T. Holufka. Vyzvolnyi shliakh (London), 3, 348–359 [in Ukrainian].
  33. Muravskyi, V. (2006). Dokumenty Ministerstva zakordonnykh sprav Chekhoslovachchyny pro tak zvanyi "arkhiv Senyka". Ukrainskyi vyzvolnyi rukh, 6, 5–6 [in Ukrainian].
  34. Nadurak, N. (2014). Rozkol v Orhanizatsii ukrainskykh natsionalistiv u vidobrazhenni ukrainskoi istoriohrafii. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 24, 134–148 [in Ukrainian].
  35. Onatskyi, Ye. (1974). Konovalets i PUN pered problemoiu rozbudovy OUN v Ukraini. In Yevhen Konovalets ta yoho doba (pp. 672-673). Munich: Vydannia fundatsii imeni Yevhena Konovaltsia [in Ukrainian].
  36. Orhanizatsiia ukrainskykh natsionalistiv i Ukrainska povstanska armiia: Istorychni narysy. (2005). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
  37. Pelenskyi, Z. (1974). Mizh dvoma konechnostiamy. In Yevhen Konovalets ta yoho doba (p. 507). Munich: Vydannia fundatsii imeni Yevhena Konovaltsia [in Ukrainian].
  38. Pidkova, I. Z., & Shust, R. M. (1993). Dovidnyk z istorii Ukrainy (Vol. 1). Kyiv: Heneza [in Ukrainian].
  39. Posivnych, M. (2012). Zhyttia na tli istorii OUN: Bilas i Danylyshyn. Lviv: TzOV "VF “Afisha”" [in Ukrainian].
  40. Rabii, Yu. (1968, Lypen 27). Protses Holufka v Sambori (prychynky do istorii ukrainskoho pidpillia v OUN). Ameryka (Philadelphia)[in Ukrainian].
  41. Svatko, Ya. (2002). Misiia Bandery. Lviv: Halytska vydavnycha spilka [in Ukrainian].
  42. Ukrainska holovna vyzvolna rada (UHVR): 75-richchia povstanskoho parlamentu. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/30053945.html [in Ukrainian].

Author
Vasyl FUTALA
DOI
https://doi.org/10.33402/nd.2019-7-75-88
Annotation

The study presents views of Ukrainian and foreign authors on the circumstances that led to the split of the OUN in 1940, pays attention to the so-called "betrayals" in the nationalist environment, carried out the classification of the causes of the crisis in the underground organization, provides promising areas of research problems. 

There are two groups of priority reasons for the split of the OUN in 1940: internal and external. From the first group, some researchers have singled out the following factors: tactical (Stepan Lenkavskyi, Petro Mirchuk, Volodymyr Kosyk, Mykhailo Koval, Ryszard Torzecki, etc.), psychological (Zenon Pelenskyi, Ivan Patryliak) and personal (Zynovii Knysh, Oleksandr Ischuk) character. External causes of the split were due to German (Anatolii Kentii) or Soviet (Ihor Havryliv) factors. In the historical literature, there is no unambiguous answer to the question: was there betrayal in the OUN? Right-wing professor Stanislav Kulchytskyi, who was in charge of a historical working group at the Government Commission for the Study of the OUN and UPA, stated there was no betrayal by Yevhen Konovalets' inner circle. It is necessary to talk about the betrayal of individual OUN members, such as Roman Baranovskyi. 

It is alleged that due to the absence of reliable historical sources and its politicization has no prospects of study question about the so-called «Archive of Senyk». Nevertheless, historians should continue exploring the relationship between the OUN Regional Executive and the Ukrainian Nationalist Leadership in 1929–1940. It is emphasized that in the context of Ukrainian national memory policy, historians' important task is a deep analysis of the lessons of the OUN split 1940. After all, the question is very relevant to today's consolidation and unity not only nationalist structures but also all national-state one's forces.

Keywords
historiography, historiographical source, OUN, betrayal, schism.
Full text
Download the original
Reference
  1. Bączkowski, W. (1952). Sprawa ukraińska. Kultura, 57/58, 68 [in Polish].
  2. Chojnowski, A. (1999). Wstęp. In Tadeusz Hołówko o demokracji, polityce i moralności życia publicznego (p. 6). Warsaw: Wyd-wo Sejmowe [in Polish].
  3. Choromański, M. (1971). Słowacki wysp tropikalnych. Poznań: Wyd-wo Poznańskie [in Polish].
  4. Roos, H. (1957). Polen und Europa. Studien zur polnischen Auβenpolitik. 1931–1939. Tübingen: I.C.B. Mohr [in German].
  5. Serczyk, W. A. (2001). Historia Ukrainy. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich [in Polish].
  6. Świątek, F. (1965). Czy tzw. archiwum Senyka było autentyczne, czy też było to archiwum falsyfikatów? In Najnowsze Dzieje Polski. Materialy i studia z okresu 1914–1939(Vol. IX, p. 275). Warsaw: Państwowe Wydawnictwo Naukowe [in Polish].
  7. Torzecki, R. (1969). Geneza rozłamu w Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów. In Studia z dziejów ZSRR i Europy Środkowej (Vol. V, p. 148). Warsaw [in Polish].
  8. Torzecki, R. (1972). Kwestia ukraińska w polityce III Rzeszy. 1933–1945. Warsaw: Książka i Wiedza [in Polish].
  9. Żeleński, W. (1995). Zabójstwo ministra Pierackiego. Warsaw: "Iskry" (Original work published 1973) [in Polish].
  10. Boidunyk, O. (1974). Yak diishlo do stvorennia OUN. In Yevhen Konovalets ta yoho doba (p. 377). Munich: Vydannia fundatsii imeni Yevhena Konovaltsia [in Ukrainian].
  11. Posivnych, M. (Ed.). (2005). Varshavskyi akt obvynuvachennia Stepana Bandery ta tovaryshiv. Lviv: Vyd-vo "Ms" [in Ukrainian].
  12. Havryliv, I. (2012). Zakhidna Ukraina u 1921–1941 rokakh: narys istorii borotby za derzhavnist: monohrafiia. Lviv: Vyd-vo Lvivskoi politekhniky [in Ukrainian].
  13. Dmytruk, K. (1972). Bezbatchenky (Pravda pro uchast ukrainskykh burzhuaznykh natsionalistiv i tserkovnykh iierarkhiv u pidhotovtsi napadu fashystskoi Nimechchyny na SRSR). Lviv: Kameniar [in Ukrainian].
  14. Do pytannia konfliktu v OUN 1940–1941 rr. 2004. Ukrainskyi vyzvolnyi rukh, 3, 160–171 [in Ukrainian].
  15. Kedryn-Rudnytskyi, I. (1976). Zhyttia – podii – liudy. Spomyny i komentari. New York: Vydavnycha kooperatyva "Chervona Kalyna" [in Ukrainian].
  16. Kedryn-Rudnytskyi, I. (1986). U mezhakh zatsikavlennia. New York; Paris; Sydney; Toronto: Naukove Tovarystvo im. Shevchenka [in Ukrainian].
  17. Kentii, A. (2005). Zbroinyi chyn Ukrainskykh Natsionalistiv 1920–1956: istoryko-arkhivni narysy (Vol. 1). Kyiv: Derzhavnyi komitet arkhiviv Ukrainy [in Ukrainian].
  18. Knysh, Z. (1992). Arkhiv Senyka. Istoryko-krytychna studiia. Toronto: Fundatsiia im. O. Olzhycha [in Ukrainian].
  19. Knysh, Z. (1955). Boiovi dii OUN na ZUZ u pershomu desiatylitti yii isnuvannia. Orhanizatsiia Ukrainskykh Natsionalistiv. 1929–1954. [B.m.]: Vydannia pershoi ukrainskoi drukarni u Frantsii [in Ukrainian].
  20. Knysh, Z. (1975). V sutinkakh zrady (Ubyvstvo Tadeusha Holuvka na tli zrady Romana Baranovskoho). Toronto: Sribna surma [in Ukrainian].
  21. Knysh, Z. (1970). Pry dzherelakh ukrainskoho orhanizovanoho natsionalizmu. Toronto: Sribna surma [in Ukrainian].
  22. Koval, M. V. (1999). Ukraina v Druhii svitovii i Velykii Vitchyznianii viinakh (1939–1945 rr.). Kyiv: Vydavnychyi dim "Alternatyvy" [in Ukrainian].
  23. Kosyk, V. (1999). Rozkol OUN (1939–1940). (2nd rev. ed.). Lviv [in Ukrainian].
  24. Kosyk, V. (1993). Ukraina i Nimechchyna u Druhii svitovii viini (O. Romaniv, Ed., R. Osadchuk, Trans.). Lviv: Naukove Tovarystvo im. T. Shevchenka u Lvovi [in Ukrainian].
  25. Kulchytskyi, S. V. (1999). Ukraina mizh dvoma viinamy (1921–1939 rr.). Kyiv: Vydavnychyi dim "Alternatyvy" [in Ukrainian].
  26. Lenkavskyi, S. (1974). Natsionalistychnyi rukh na ZUZ ta 1-y Konhres ukrainskykh natsionalistiv. In Yevhen Konovalets ta yoho doba (p. 409). Munich: Vydannia fundatsii imeni Yevhena Konovaltsia [in Ukrainian].
  27. Martynets, V. (1949). Ukrainske pidpillia. Vid UVO do OUN. Winnipeg: [B.v.] [in Ukrainian].
  28. Mirchuk, P. (1968). Narys istorii Orhanizatsii Ukrainskykh Natsionalistiv (1929–1939)(Vol. 1). Munich; London; New York: Ukrainske vydavnytstvo [in Ukrainian].
  29. Mirchuk, P. (1985). Revoliutsiinyi zmah za USSD. (Khto taki "banderivtsi", "melnykivtsi", "dviikari") (Vol. 1). New York; Toronto; London: Soiuz ukrainskykh politviazniv [in Ukrainian].
  30. Mirchuk, P. (1977). Sprava vbyvstva T. Holufka. Vyzvolnyi shliakh (London), 1, 117–124 [in Ukrainian].
  31. Mirchuk, P. (1977). Sprava vbyvstva T. Holufka. Vyzvolnyi shliakh (London), 2, 228–239 [in Ukrainian].
  32. Mirchuk, P. (1977). Sprava vbyvstva T. Holufka. Vyzvolnyi shliakh (London), 3, 348–359 [in Ukrainian].
  33. Muravskyi, V. (2006). Dokumenty Ministerstva zakordonnykh sprav Chekhoslovachchyny pro tak zvanyi "arkhiv Senyka". Ukrainskyi vyzvolnyi rukh, 6, 5–6 [in Ukrainian].
  34. Nadurak, N. (2014). Rozkol v Orhanizatsii ukrainskykh natsionalistiv u vidobrazhenni ukrainskoi istoriohrafii. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 24, 134–148 [in Ukrainian].
  35. Onatskyi, Ye. (1974). Konovalets i PUN pered problemoiu rozbudovy OUN v Ukraini. In Yevhen Konovalets ta yoho doba (pp. 672-673). Munich: Vydannia fundatsii imeni Yevhena Konovaltsia [in Ukrainian].
  36. Orhanizatsiia ukrainskykh natsionalistiv i Ukrainska povstanska armiia: Istorychni narysy. (2005). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
  37. Pelenskyi, Z. (1974). Mizh dvoma konechnostiamy. In Yevhen Konovalets ta yoho doba (p. 507). Munich: Vydannia fundatsii imeni Yevhena Konovaltsia [in Ukrainian].
  38. Pidkova, I. Z., & Shust, R. M. (1993). Dovidnyk z istorii Ukrainy (Vol. 1). Kyiv: Heneza [in Ukrainian].
  39. Posivnych, M. (2012). Zhyttia na tli istorii OUN: Bilas i Danylyshyn. Lviv: TzOV "VF “Afisha”" [in Ukrainian].
  40. Rabii, Yu. (1968, Lypen 27). Protses Holufka v Sambori (prychynky do istorii ukrainskoho pidpillia v OUN). Ameryka (Philadelphia)[in Ukrainian].
  41. Svatko, Ya. (2002). Misiia Bandery. Lviv: Halytska vydavnycha spilka [in Ukrainian].
  42. Ukrainska holovna vyzvolna rada (UHVR): 75-richchia povstanskoho parlamentu. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/30053945.html [in Ukrainian].
Оголошення:
Усі оголошення
Новини:

Світлого Великодня!

Щирі вітання з Великоднем! Христос воскрес!

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Новини
Про Інститут
Структура
Наукова спадщина
Підготовка кадрів
Наші видання
•  Наукові збірники
•  Бюлетені
•  Монографії, брошури
•  Онлайн публікації
Комітет істориків
Партнерські ресурси
Контакти