Проаналізовано основні сфери професійної зайнятості жінок у Галичині на зламі ХІХ–ХХ століть. Ідеї жіночої емансипації, поступово проникаючи в консервативне галицьке суспільство, втілювалися тут у вимогах розширення освіти для жінок і можливостей їх самостійного заробітку. Ринок праці поступово урізноманітнювався. Найпоширенішою формою зайнятості для освічених жінок була професія народної вчительки. Жінки з нижчих соціальних верств здебільшого мусили працювати служницями. Здобуття професії жінками змінювало уявлення про те, що заміжжя є єдиним шляхом реалізації жінки. Щоправда, погодити професійну працю і сімейні обов’язки у більшості випадків тогочасним жінкам не вдавалося. Лише одиниці з них змогли добитися значних успіхів у професійній сфері.
На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора за спеціальністю В9 Історія та археологія.