Литовський чинник у євроінтеграційних проектах України (1991–2013 рр.)
Інтенсивність литовсько-українського діалогу в питаннях євроінтеграції спричинена геополітичним розташування обох держав, співробітництвом у межах Балто-Чорноморської осі, прагненнями українців використати литовський досвід, зокрема в частині сприяння провідних держав Європи, фахових консультацій щодо досягнення критеріїв членства в ЄС і НАТО. Пошук шляхів забезпечення енергетичної безпеки змушував українців звернути увагу на досвід литовців у вирішенні проблем паливно-енергетичного комплексу, врегулюванні відносин з Російською Федерацією, залученні до діалогу Республіки Польщі. ЗМІ після вступу Литви до ЄС почали популяризувати її політичний імідж “неофіційного адвоката України у справах євроінтеграції”, який публічно лобіювали президенти Литовської Республіки та позитивно сприймають українці в контексті змін у статусі від пострадянської країни до європейської.
дипломатія, європейська інтеграція, зовнішня політика, Литовська Республіка, Україна.
The intensity of the Lithuanian-Ukrainian dialogue on issues of European integration caused by the geopolitical position of both countries, cooperation within the Baltic-Black Sea axis, aspirations of Ukrainians to use the Lithuanian experience, particularly in the promotion of the leading countries in Europe, professional consultations to achieve the criteria for membership in the EU and NATO. Finding ways to ensure energy security Ukrainian forced to pay attention to the experience of Lithuanians in solving the problems of the fuel and energy complex, the normalization of relations with Russia, engaging in a dialogue of the Republic of Poland. Media after Lithuania's accession to the EU started to promote her political image “unofficial advocate of Ukraine on European Integration”, who publicly lobbied the Presidents of the Republic and the Ukrainian positively perceived in the context of changes in the status of the post-communist country to the European.
Відбувся захист дисертації Орлевич Ірини Василівни на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук
Співпраця з Міністерством закордонних справ України: активізація наукових досліджень щодо вивчення українсько-польського військово-політичного протистояння у середині ХХ століття
9 липня 2025 р. у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника відбувся 2-ий круглий стіл істориків, на якому актуалізовано дискусійні проблеми українсько-польських міждержавних і міжнаціональних відносин новітньої доби, насамперед передумови, хід та наслідки Волинської трагедії 1943–1944 рр. Модерували захід заступник міністра закордонних справ України, кандидат юридичних наук Олександр Міщенко та в. о. ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, професор Ігор Цепенда. На круглому столі із пропозиціями виступили наші колеги завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин та старший науковий співробітник відділу новітньої історії, кандидат історичних наук Микола Посівнич.