Листи з підпільної пошти повстанського поета Михайла Дяченка (Марка Боєслава)
Автор
Марта ГАВРИШКО, Олександра СТАСЮК
DOI
Анотація
Акцентовано на епістолярній спадщині учасників національно-визвольного руху 1940–1950-х років, підкреслено особливості функціонування листів, грипсів, записок в умовах підпілля, їх інформативність та важливість для дослідження проблеми. Проаналізовано листи відомого повстанського поета, референта пропаганди Карпатського крайового проводу ОУН-б Михайла Дяченка (Марко Боєслав) до керівника Головного осередку пропаганди (ГОСП) Петра Федуна (Полтава) та референта пропаганди Станиславівського надрайонного проводу Лазаря Сміжака (Роман).
Ключові слова
український визвольний рух 1940–1950-х років, епістолярна спадщина, Михайло Дяченко (Марко Боєслав).
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Marta Havryshko, Oleksandra Stasiuk
DOI
Annotation
The article focuses on the epistolary heritage of the participants of the national liberation movement of the 1940s and 1950s, the peculiarities of the functioning of letters, flu, and juice and under. in the underground, their informativeness and importance for the study of problems. The letters of the famous insurgent poet, propaganda officer were analyzed Of the Carpathian regional leadership of the OUN-b Mykhailo Dyachenko (Marko Boeslav) to the head Peter Fedun's Main Propaganda Center (Poltava) and Propaganda Officer Stanislavivsky supra-district leadership of Lazar Smizhak (Roman).
Keywords
Ukrainian liberation movement of 1940-1950s, epistolary heritage,
Mykhailo Dyachenko (Marko Boeslav).
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Подяка Наукового центру Сухопутних військ
28 серпня 2025 р. начальник Наукового центру Сухопутних військ
Національної академії сухопутних військ України ім. Гетьмана Петра
Сагайдачного вручив подяку нашому колезі, професору Миколі Литвину, який
впродовж багатьох років досліджував історію Закладу,
узагальнював міжнародну військово-політичну допомогу воюючій Україні, читав спецкурс з історії геополітики.
Вивчати трагедію Волині, вшановувати загиблих
Українці
та поляки повинні не лише ретельно пізнавати драматичне минуле, але й
вшановувати пам'ять десятків тисяч загиблих на Волині у 1943-1944 рр.
27 серпня 2025 р. співробітники Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича, професор
Микола Литвин та старший дослідник Любомир Хахула віддали шану
українцям у селі Красний Сад (квітень 1943 р.) і полякам у селі
Порицьк/Павлівка (липень 1943 р.) - жертвам братовбивчої війни. Вказана
проблема неодноразово порушувалася науковцями Центру в індивідуальних
та колективних працях.