Зовнішньополітичні чинники у польсько-українській війні 1918–1919 років

Автор
МАРЧЕНКО Ярослав
DOI
Анотація
Проаналізовано перебіг польсько-української війни 1918–1919 рр. крізь призму зовнішньополітичних чинників. Висвітлено перебіг Вовчухівської операції, плани західноєвропейських держав щодо відновлення української державності на західноукраїнських землях. Показано масштаби допомоги країн Антанти Польській державі, розглянуто дипломатичні заходи для встановлення перемир’я в Галичині, охарактеризовано плани більшовиків у контексті польсько-української війни 1918–1919 рр. Доведено, що, на відміну від Варшави, керівництво ЗУНР не виявило конструктивної діяльності на дипломатичному фронті, а це могло б сприяти припиненню українсько-польської війни на умовах збереження незалежності Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
Ключові слова
ЗУНР, польсько-українська війна, Вовчухівська операція, дипломатія,
місія Ю. Бартелемі.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Yaroslav Marchenko
DOI
Annotation
The article studies some aspects of the Polish-Ukrainian War in 1918–1919 through the
prism of foreign policy factors. Author highlights the features of the Vovchukhiv operation, plans of Western European countries regarding the restoration of Ukrainian statehood on the Western Ukrainian lands. Amount of aid from the Entente tointerwar Poland is shown, diplomatic measures for establishing a truce in Galicia are considered, Bolsheviks’ plans through the Polish-Ukrainian war in 1918–1919 are described. The author argues that the ZUNR’s leadership did not show constructive activity in diplomacy as it Warsaw did; this could help end the Ukrainian-Polish war on the conditions of maintaining the independence of the Western Ukrainian People’s Republic (ZUNR).
Keywords
ZUNR, Polish-Ukrainian war, Vovchukhiv operation, diplomacy, mission
of Yu. Barthelemy.
Оголошення:
Новини:

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 1 вересня 2026 р. (Протокол № ), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 1 вересня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 53 від 01 вересня 2026 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.

ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ ІВАН ГРИГОРОВИЧ ПАТЕР

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з глибоким сумом повідомляє про смерть видатного українського історика, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, головного наукового співробітника відділу новітньої історії Івана Григоровича Патера.