Зовнішньополітичні чинники у польсько-українській війні 1918–1919 років

Автор

МАРЧЕНКО Ярослав

DOI

Анотація

Проаналізовано перебіг польсько-української війни 1918–1919 рр. крізь призму зовнішньополітичних чинників. Висвітлено перебіг Вовчухівської операції, плани західноєвропейських держав щодо відновлення української державності на західноукраїнських землях. Показано масштаби допомоги країн Антанти Польській державі, розглянуто дипломатичні заходи для встановлення перемир’я в Галичині, охарактеризовано плани більшовиків у контексті польсько-української війни 1918–1919 рр. Доведено, що, на відміну від Варшави, керівництво ЗУНР не виявило конструктивної діяльності на дипломатичному фронті, а це могло б сприяти припиненню українсько-польської війни на умовах збереження незалежності Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Ключові слова

ЗУНР, польсько-українська війна, Вовчухівська операція, дипломатія,

місія Ю. Бартелемі.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Yaroslav Marchenko

DOI

Annotation

The article studies some aspects of the Polish-Ukrainian War in 1918–1919 through the

prism of foreign policy factors. Author highlights the features of the Vovchukhiv operation, plans of Western European countries regarding the restoration of Ukrainian statehood on the Western Ukrainian lands. Amount of aid from the Entente tointerwar Poland is shown, diplomatic measures for establishing a truce in Galicia are considered, Bolsheviks’ plans through the Polish-Ukrainian war in 1918–1919 are described. The author argues that the ZUNR’s leadership did not show constructive activity in diplomacy as it Warsaw did; this could help end the Ukrainian-Polish war on the conditions of maintaining the independence of the Western Ukrainian People’s Republic (ZUNR).

Keywords

ZUNR, Polish-Ukrainian war, Vovchukhiv operation, diplomacy, mission

of Yu. Barthelemy.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України — у п’ятірці найкращих наукових установ гуманітарно-мистецького напряму!

За результатами державної атестації МОН України, які 12 листопада 2025 року в рамках відзначення ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ НАУКИ 2025: УКРАЇНА оголосив заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов, Інститут віднесено до групи А.

Це високе визнання стало можливим завдяки вагомим результатам наукової та організаційної діяльності нашої спільноти.

Вітаємо дружню команду Інституту з успішним результатом атестації!

Детально про результати атестації за покликанням:

https://atestat.nauka.gov.ua/uk/atestat-2025

Утворення разової ради в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора за спеціальністю В9 Історія та археологія.