Структура та компетенція радянських органів представницької влади

Автор
СТАСЮК Олександра
DOI
Анотація

У статті окреслено структуру та повноваження представницьких органів влади в УРСР після прийняття т.зв. сталінської Конституції. Підкреслено вторинність представницької гілки влади в системі державного управління УРСР та СРСР загалом. Показано несамостійність Рад усіх рівнів через їх вмонтованість у жорстку владну вертикаль та партійний диктат. Зауважено, що Верховну Раду УРСР не можна вважати повноцінним парламентом, адже вона не працювала на постійній основі та була позбавлена основних атрибутів парламентської діяльності. Наголошено на декоративному характері радянських демократичних інституцій, які не виконували функцій народовладдя, а лише слугували прикриттям сталінської диктаторської системи влади.

Ключові слова

Українська РСР, представницькі органи влади, тоталітарна система, декоративне народовладдя.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Oleksandra Stasiuk
DOI
Annotation

The study outlines the structure and authority of representative bodies of power in the Ukrainian SSR after the adoption of the so-called Stalin’s Constitution. The secondary character of the representative branch of power in the system of public administration of the Ukrainian SSR and the USSR is highlighted. The dependence of the Soviets of all levels because of their integration into the rigid power vertical and the party dictates is demonstrated. The study shows that the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR cannot be considered a full-fl edged parliament as it didn’t work regularly and was deprived of the main attributes of parliamentary activity. It is emphasized on the decorative character of Soviet democratic institutions that did not fulfill the functions of the people’s power:they only were a cover for the Stalinist dictatorial system of power.

Keywords

Ukrainian SSR, representative bodies of power, totalitarian system, decorative democracy.

Оголошення:
Новини:

Подяка Наукового центру Сухопутних військ

28 серпня 2025 р. начальник  Наукового центру Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ України ім. Гетьмана Петра Сагайдачного вручив подяку нашому колезі, професору Миколі Литвину, який впродовж багатьох років досліджував історію Закладу, узагальнював міжнародну військово-політичну допомогу воюючій Україні, читав спецкурс з історії геополітики.

Вивчати трагедію Волині, вшановувати загиблих

Українці та поляки повинні не лише ретельно пізнавати драматичне минуле, але й вшановувати пам'ять десятків тисяч загиблих на Волині у 1943-1944 рр. 27 серпня 2025 р. співробітники Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича, професор Микола Литвин та старший дослідник Любомир Хахула віддали шану українцям у селі Красний Сад (квітень 1943 р.) і полякам у селі Порицьк/Павлівка (липень 1943 р.) - жертвам братовбивчої війни. Вказана проблема неодноразово порушувалася науковцями Центру в індивідуальних та колективних працях.