У статті окреслено структуру та повноваження представницьких органів влади в УРСР після прийняття т.зв. сталінської Конституції. Підкреслено вторинність представницької гілки влади в системі державного управління УРСР та СРСР загалом. Показано несамостійність Рад усіх рівнів через їх вмонтованість у жорстку владну вертикаль та партійний диктат. Зауважено, що Верховну Раду УРСР не можна вважати повноцінним парламентом, адже вона не працювала на постійній основі та була позбавлена основних атрибутів парламентської діяльності. Наголошено на декоративному характері радянських демократичних інституцій, які не виконували функцій народовладдя, а лише слугували прикриттям сталінської диктаторської системи влади.
Українська РСР, представницькі органи влади, тоталітарна система, декоративне народовладдя.
The study outlines the structure and authority of representative bodies of power in the Ukrainian SSR after the adoption of the so-called Stalin’s Constitution. The secondary character of the representative branch of power in the system of public administration of the Ukrainian SSR and the USSR is highlighted. The dependence of the Soviets of all levels because of their integration into the rigid power vertical and the party dictates is demonstrated. The study shows that the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR cannot be considered a full-fl edged parliament as it didn’t work regularly and was deprived of the main attributes of parliamentary activity. It is emphasized on the decorative character of Soviet democratic institutions that did not fulfill the functions of the people’s power:they only were a cover for the Stalinist dictatorial system of power.
Ukrainian SSR, representative bodies of power, totalitarian system, decorative democracy.
На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора за спеціальністю В9 Історія та археологія.