ІВАН КРИП’ЯКЕВИЧ І НАДДНІПРЯНСЬКА ПОЛІТИЧНА ЕМІГРАЦІЯ: ВЗАЄМИНИ І СПІВПРАЦЯ (1910-ті–1930-ті роки)

Автор
Іван ПАТЕР
DOI
https://doi.org/10.33402/nd.2020-8-150-177
Анотація
Проаналізовано відносини Івана Крип’якевича з наддніпрянськими політичними емігрантами у період змагань українського народу за свої державницькі та національно-культурницькі права. Наголошено на його першому знайомстві з наддніпрянцями на наукових курсах 1904 р. у Львові, участі під час навчання в роботі студентської «Академічної громади» і товариства «Просвіта», на історичному семінарі М. Грушевського і найголовніше – в боротьбі за український університет, за що він був разом з іншими студентами-українцями, серед них і наддніпрянцями, заарештований. Звернено увагу на співпрацю історика з політемігрантами у передвоєнні роки, особливо щодо вшанування пам’яті Т. Шевченка як вияві національного єднання Галичини і Наддніпрянщини, чому присвячено його окремі публікації. Акцентовано на тісному співробітництві вченого у час воєнного лихоліття зі Союзом визволення України, зокрема на його діяльності в Бюро культурної помочі для населення зайнятих військами Центральних держав українських північно-західних областей. Розкрито працю науковця у сфері шкільництва, загалом у національно-культурному житті Волині та Холмщини, зазначено, що він опублікував близько 30 статей у періодиці, зокрема у виданнях СВУ, з історичної тематики, у яких висвітлював з різних боків політичне і культурне життя зайнятих українських земель, їхнє знищення та евакуацію місцевого населення під час відступу російських військ. Проаналізовано ставлення Крип’якевича до діяльності Української Центральної Ради, її успіхів і недоліків, зокрема до проведення аграрної реформи, організації військової сили та шкільництва, його участь у підготовці матеріалів для української делегації на Берестейських мирних переговорах. З’ясовано ставлення вченого до Української Держави П. Скоропадського, її досягнень: здобуття кордонів, формування нової армії, організації фінансової системи, дипломатичної служби, вищої школи; та помилок: нерозв’язання аграрного питання, влаштування протиселянських каральних експедицій, недостатнє впорядкування шкільної справи, видання федеративної декларації; до Директорії УНР. Висвітлено його зв’язки з наддніпрянськими вченими-істориками і політиками у міжвоєнний період, належність до Гетьмансько-монархічної організації у Галичині та утвердження консервативно-державницького напряму в українській історіографії.
Ключові слова

Іван Крип’якевич, наддніпрянська політична еміграція, українська державність, українська історіографія.

 

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Ivan PATER
DOI
https://doi.org/10.33402/nd.2020-8-150-177
Annotation

The study deals with Ivan Krypiakevych's relations with political emigrants of Naddniprianshchyna during the Ukrainian people's struggle for the state and national-cultural rights. Emphasis is placed on his first acquaintance with the people of Naddniprianshchyna at the scientific courses of 1904 in Lviv, participation in the work of the student "Academic Community" and the society "Prosvita", at M. Hrushevskyi's historical seminar, and most importantly, in the struggle for Ukrainian university. For the latter, he was arrested along with other Ukrainian students, including Naddniprianshchyna residents. In the pre-war years, the historian actively cooperated with political immigrants, especially in honoring Taras Shevchenko's memory as a manifestation of the national unity of Halychyna and Naddniprianshchyna, to which some of his publications are devoted. Emphasis is placed on the scientist's close cooperation during the war with the Union for the Liberation of Ukraine (ULU), in particular on his activities in the Bureau of Cultural Aid for the people of the Ukrainian north-western regions occupied by the Central Powers. The scientist's schooling work is shown and activities in the national and cultural life of Volyn and Kholm. He published about 30 articles in periodicals, including the ULU's editions, on historical topics, which covered the political and cultural life of the occupied Ukrainian lands, their destruction, and evacuation of the locals during the retreat of Russian troops. I. Krypiakevych's reaction to the actions of the Ukrainian Central Rada, its successes and disadvantages, in particular to the agrarian reform, organization of the army and schooling, his participation in the preparation of materials for the Ukrainian delegation at the Treaty of Brest negotiations are analyzed. His attitude to the Ukrainian State of P. Skoropadskyi, its achievements are clarified: acquisition of borders, the formation of a new army, organization of the financial system, diplomatic service, high school; and mistakes: failure to solve the agrarian issue, organization of anti-peasant punitive expeditions, insufficient streamlining of school affairs, issuance of a federal declaration; to the Directory of the Ukrainian People's Republic. The author highlights I. Krypiakevych's connections with scholars-historians and politicians of Naddniprianshchyna in the interwar period, relating to the Hetman-monarchical organization in Halychyna and the establishment of a conservative-state direction in Ukrainian historiography.

Keywords

Ivan Krypiakevych, political emigration of Naddniprianshchyna, Ukrainian statehood, Ukrainian historiography.

 

Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».