ШІСТДЕСЯТНИЦТВО У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО ОПОЗИЦІЙНОГО РУХУ 1960–1980-х РОКІВ
Проаналізовано використання методу інтерв’ю з безпосередніми учасниками історичних подій як ефективного інструментарію дослідження шістдесятництва й загалом суспільно-політичних процесів в Україні. Висвітлено підґрунтя та еволюцію шістдесятницького руху, охарактеризовано атрибутивні ознаки шістдесятництва з акцентом на ілюстрації з різних теренів України. Водночас основну увагу приділено дослідженню ролі національно свідомої особистості у шістдесятницькому, а в ширшому сенсі – в опозиційному, антирежимному русі через призму власного чину науковця-хіміка Юлія Танчука. Показано вагомість явища самвидаву для розширення поля усвідомлення необхідності кардинальних, революційних змін соціально-політичної системи з метою державного усамостійнення України, демократизації суспільства та формування цивілізованої європейської спільноти. Через багаторічне несанкціоноване вшанування Тараса Шевченка у день його перепоховання в Україні 22 травня 1861 р. підкреслено не лише велич національного генія, а й його духовну суголосність вільнодумству 1960–1980-х років. Відображено відродження культурного життя та навчання юнаків військової справи в західноукраїнських селах під час Другої світової війни, наведено приклади вступу молоді до Української повстанської армії (УПА). Відтворено ритуал прийняття присяги новобранцями УПА. Згадано розповідь Василя Стуса про Голодомор в Україні 1932–1933 рр. Оприлюднено факти розправи компартійного режиму з підписантами «Листа 139-ти» керівникам СРСР у квітні 1968 р. Наведено неафішовані контакти Юлія Танчука з активним учасником українського правозахисного руху Олесем Шевченком. З’ясовано роль ерудита Леоніда Селезненка в опозиційному русі, а після його арешту – викривальні свідчення під тиском КДБ на судовому процесі Василя Стуса та написання ним покаянного листа. Зазначено роль роману Олеся Гончара «Собор», дослідження Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» та історичного лекторію Олени Апанович для активізації політичного та національного самоусвідомлення українців.
товариство «Луг», голодомор, УПА, шістдесятництво, самвидав, дисидентський рух, Юлій Танчук, Василь Стус, Олесь Шевченко, Генріх Дворко, Леонід Селезненко, 22 травня, наукове «заслання», КДБ, ЦК КПУ.
In the introduction to the interview with Yulii Tanchuk,
Yurii Zaitsev describes the use of interviews with direct participants in
historical events as an effective tool for studying the Sixtiers movement
(shistdesiatnytstvo) and contemporary socio-political processes in Ukraine. He
highlights the foundations and evolution of the Sixtiers movement and
characterizes its attributive features, emphasizing examples from different
parts of Ukraine. The main attention is paid to the study of the role of a
nationally conscious personality among the Sixtiers and in a broader sense – in
the opposition, anti-regime movement through the prism of the chemists Yulii
Tanchuk's activities. The interview with him shows the significance of the
samvydav ("self-publishing") phenomenon for expanding awareness of
the need for radical, revolutionary changes in the socio-political system for
state independence of Ukraine, the democratization of society, and the
formation of a civilized European community. By the annual unauthorized
commemorations of Taras Shevchenko on the anniversaries of his reburial in
Ukraine (May 22, 1861), the national genius's greatness was emphasized, and his
spiritual consonance with the free-thinking of the 1960s – 1980s. The interview
reflects the revival of cultural life and military training of young men in the
Western Ukrainian villages during World War II, and gives examples of youth
joining the Ukrainian Insurgent Army (UIA), recreates the ritual of taking the
oath by UIA recruits. Furthermore, it mentions Vasyl Stus's story about the
Holodomor in Ukraine in 1932–1933, makes public the facts of the Communist
regime's punishment of the signatories of the "Letter 139" to the
USSR leaders in April 1968, emphasizes Yulii Tanchuk's unadvertised contacts
with an active member of the Ukrainian human rights movement Oles Shevchenko,
clarifies the role of Leonid Seleznenko in the opposition movement, and after
the arrest – his incriminating evidence under pressure from the KGB at the
trial of Vasyl Stus and his letter of repentance. The role of Oles Honchar's
novel "The Cathedral", Ivan Dziuba's research "Internationalism
or Russification?", and Olena Apanovych's historical lectures for the
activation of political and national self-awareness of Ukrainians are
indicated.
Luh Society, Holodomor, UIA, the Sixtiers, samvydav, dissident movement, Yulii Tanchuk, Vasyl Stus, Oles Shevchenko, Henrikh Dvorko, Leonid Seleznenko, May 22, "scientific exile", KGB, Central Committee of the Communist Party of Ukraine.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті
11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».