ТУРЕЦЬКА ОРІЄНТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТИКУМУ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Проаналізовано інформаційно-дипломатичні акції галицького та наддніпрянського політикуму в Туреччині в роки Першої світової війни, їхнє прагнення налагодити зв’язки з турецькими урядовими чинниками і громадськістю для підтримки ідеї утворення Української держави, що свідчило про прагнення СВУ, крім політичної орієнтації на Центральні держави, використати й інші можливості для досягнення своїх національних цілей. Акцентовано на відозві СВУ до турецького народу як першому офіційному документі у відносинах між Україною й Туреччиною, наголошено на відновленні давніх дружніх зв’язків, що з утворенням самостійної Української держави дасть змогу усунути небезпеку російських загарбницьких планів проти турків. Наголошено на значній діяльність українських політиків у популяризації українського питання серед турецького народу й урядових чинників і визнанні ними самостійницько-державницьких інтересів українців на міжнародному рівні.
Розкрито інтенсивну українську пропаганду серед широких кіл турецького суспільства та на Балканах, що спричиняло шалені нападки зі сторони противників українства. Висвітлено обговорення українськими політиками з турецькими військовими чинниками питання турецько-української мілітарної співпраці, домовленість з австро-угорським урядом про створення українського експедиційного корпусу у складі турецького війська для походу на Україну.
Розкрито плани т. зв. Константинопольської акції спричинити повстання козаків на Кубані, створити тут основи Української держави й поширювати далі український рух на території Наддніпрянщини. Наголошено на невдачі турецьких воєнних операцій на Чорному морі та Кавказі, що призвело до провалу Константинопольської акції, а відтак очікувана українським політикумом українсько-турецька співпраця не відбулася. Показано діяльність українського політикуму в 1914–1915 рр. у Туреччині як пробудження реального розуміння турецьким суспільством українського питання та його значення для Османської імперії. Підтверджено це подальшим розвитком відносин між Україною та Туреччиною: договором 9 лютого 1918 р. у Бересті Литовському між УНР і Почвірним союзом, і додатковим українсько-турецьким договором щодо встановлення між обома державами дипломатичних відносин. З’ясовано значення діяльності українського політикуму в роки Першої світової війни у Туреччині для нинішньої українсько-турецької співпраці в межах чорноморського простору.
The research focuses on the information and diplomatic actions of Halychyna and Naddniprianshchyna politicians in Turkey during World War I, their aspiration to establish connections with Turkish government officials and the public to support the idea of forming the Ukrainian state. As pointed out, it testified to the desire of the Union for the Liberation of Ukraine (ULU), in addition to political orientation to the Central Powers and other opportunities to achieve their national goals. Emphasis is placed on the ULU's appeal to the Turkish people as the first official document in Ukraine-Turkey relations, emphasizing the restoration of long-standing friendly connections, which with the formation of independent Ukraine would eliminate the danger of Russian aggression against the Turks. As well, stressed the significant activity of Ukrainian politicians in popularizing the Ukrainian issue among the Turkish people and government officials and their acceptance of the independence and state interests of Ukrainians at the international level.
Intense and broad Ukrainian propaganda among Turkish society and in the Balkans, which provoked fierce attacks by opponents of Ukrainianness, was highlighted. The discussion of the Turkish-Ukrainian military cooperation issue by Ukrainian politicians with the Turkish military, the agreement with the Austro-Hungarian government on creating a Ukrainian expeditionary corps as part of the Turkish troops to march on Ukraine are covered.
Moreover, plans of the so-called Constantinople action to provoke the uprising of the Cossacks in the Kuban, create the bases of the Ukrainian state, and further spread the Ukrainian movement in Naddniprianshchyna are shown. Turkish military operations failure in the Black Sea and the Caucasus are emphasized, which led to the failure of the Constantinople action, and therefore the Ukrainian-Turkish cooperation expected by Ukrainian politicians did not take place. Activities of the Ukrainian politicians in 1914–1915 in Turkey are shown as the awakening of a real understanding by Turkish society of the Ukrainian issue and its significance for the Ottoman Empire. This is confirmed by the further development of relations between Ukraine and Turkey: the Treaty of Brest-Litovsk of February 9, 1918, between the UPR and the Quadruple Alliance, and the additional Ukrainian-Turkish agreement on the establishment of diplomatic ties between the two countries. In addition, the significance of the Ukrainian politicians' activities during World War I in Turkey for the current Ukrainian-Turkish cooperation within the Black Sea area has been clarified.
Ukraine, Turkey, Central Powers, Constantinople action.
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
Реалізовано проєкт відеороликів спільно з ініціативами «#ШоТам» та «Локальна історія»
Упродовж лютого-квітня 2024 р. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України долучився до реалізації проєкту мультимедійних ініціатив «#ШоТам» та «Локальна історія» зі створення 8 відеороликів рубрики «Нація підприємців: як українці бізнес будували».