НАСТУП НА УКРАЇНСЬКЕ ШКІЛЬНИЦТВО: ДІЯЛЬНІСТЬ КУРАТОРІЇ ЛЬВІВСЬКОГО ШКІЛЬНОГО ОКРУГУ В 1921–1926 РОКАХ

Автор
РУДА Оксана
DOI
10.33402/nd.2021-9-30-49
Анотація

Висвітлено діяльність кураторії Львівського шкільного округу на чолі з куратором Станіславом Собінським у 1921–1926 рр. Простежено основні зміни, які відбулися в освітній сфері Польської держави після ухвалення низки законів та розпоряджень у 1920–1921 рр., спрямованих на розвиток мережі початкових і середніх навчальних закладів, запровадження обов’язкового початкового навчання, підготовку кваліфікованих педагогів, організацію шкільної влади другої інстанції тощо. З’ясовано внутрішню структуру, роль та завдання кураторії Львівського шкільного округу. Констатовано, що у вказаний період кураторія намагалася чітко виконувати покладені на неї завдання щодо подолання відмінностей в освітній сфері, організаційного та програмного злиття шкільництва міжвоєнної Галичини зі загальнопольським, формування у дітей і молоді національних меншин польської національної свідомості, зокрема через ліквідацію непольського шкільництва та розширення мережі шкіл із державною мовою викладання. Відзначено, що запровадження кураторією обов’язкового вивчення української та польської мов у державних польсько- й україномовних початкових і середніх навчальних закладах Львівського, Станиславівського та Тернопільського воєводств переслідувало декілька цілей: забезпечити порозуміння між польським й українським населенням Галичини на побутовому рівні, що мало полегшити носіям «вищої» польської культури її популяризацію серед місцевих українців; продемонструвати на міжнародній арені прихильне ставлення влади до національних меншин.

Констатовано, що попри спроби С. Собінського налагодити відносини з українською спільнотою краю, через провокаційні розпорядження кураторії, зокрема щодо використання державної мови у внутрішній та зовнішній документації непольських навчальних закладів, заборони вживання у школах термінів «українець», «український» і заміни їх на «русин», «руський», «русинський», поширення утраквізму у шкільництві, наступу на права українських учителів тощо, позбутися напруженості в цих взаєминах йому так і не вдалося – національна проблема в Галичині, зокрема у шкільництві, в 1921–1926 рр. лише загострилася.

Ключові слова

Галичина, Львівський шкільний округ, кураторія, куратор, освітня політика.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Oksana RUDA
DOI
10.33402/nd.2021-9-30-49
Annotation

The paper covers activities of the Lviv School District Curatorium, headed by curator Stanisław Sobiński in 1921–1926. The main changes that took place in the education of the Polish state after the adoption of a number of laws and regulations in 1920–1921 are traced, for instance, aimed at developing a network of primary and secondary schools, the introduction of compulsory primary education, training of qualified teachers, the organization of school authorities of the second instance. Next, the internal structure, role, and tasks of the Lviv School District Curatorium have been clarified. As stated, during the specified period, the Curatorium tried to accurately fulfill tasks of overcoming differences in education, organizational and programmatic merging of schooling in interwar Halychyna with Polish, formation of Polish national consciousness in children and youth of national minorities, in particular, by eliminating non-Polish schools and expanding the network of schools with the state language of instruction. Applying compulsory study of Ukrainian and Polish languages ​​in state Polish and Ukrainian-language primary and secondary schools in Lviv, Stanislaviv, and Ternopil voivodships, the Curatorium pursued several goals: to ensure understanding between the Polish and Ukrainian populations of Halychyna at the basic level, to ease the promotion of «higher» Polish culture among local Ukrainians; to demonstrate in the international arena the government's commitment to national minorities.

It is stated that despite S. Sobiński's attempts to establish relations with the Ukrainian local community, due to provocative orders of the Curatorium, in particular, using the state language in internal and external documentation of Polish educational institutions, prohibiting the use of «українець», «український» and their replacement by «русин», «руський», «русинський», the spread of Utraquism in school, the attack on the rights of Ukrainian teachers, etc., he did not manage to get rid of tensions in these relations. The national issue in Halychyna, particularly in schooling, only worsened in 1921–1926.
Keywords

Halychyna, Lviv school district, Curatorium, curator, educational policy.

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.