Комплексно досліджено основні етапи життя та діяльності Івана Белейовича. Простежено його діяльність від навчання у гімназії до військового діяча, організатора й командира повстанських підрозділів, досвід якого керівництво використало в кількох регіонах. З’ясовано, що, завдяки добрим загальним та військовим знанням, а також великій практиці на різних посадах у Карпатській Січі й Українському легіоні, його становлення як діяча визвольного руху відбувалося у 1930-х роках.
Зазначено, що біографія І. Белейовича – підтвердження послідовності дій українських націоналістів щодо стратегічного курсу на здобуття незалежності України, в умовах активного протистояння з Угорською та Німецькою державами, а також Радянським Союзом і його карально-репресивним апаратом.
Висвітлено підпільну роботу військового діяча, її особливості й основні процеси щодо формування та реорганізації запілля ОУН у Станиславівській обл. Констатовано, що саме І. Белейович відіграв значну роль в організації й розбудові відділів УПА на Прикарпатті й Галичині.
З’ясовано порядок формування І. Белейовичем обласного військового штабу Станиславівської обл., окружних штабів та військових повітів (жовтень 1942 р. – лютий 1943 р.); створення перших підрозділів УНС (червень–серпень 1943 р.), а саме: 1-го куреня «Чорні чорти» ім. Є. Коновальця та куреня «Гайдамаки», сотень «Трембіта» і «Сіроманці» та відділу спеціального призначення «Різуна»; а за час керівництва ВО 5 «Маківка» (лютий–грудень 1944 р.) – формування сотень «Явора», «Булава», «Месники» та «Соколи». Встановлено командирів відділів УНС, УПА та керівників окружних штабів і військових повітів.
На основі матеріалів архівно-кримінальної справи І. Белейовича, документів репресивно-каральних органів, мемуарів, а також різних публікацій, серед них наукових, реконструйовано біографію, акцентуючи увагу на його перебуванні в лавах ОУН і УПА.
The main stages of Ivan Beleiovych's life and activities are comprehensively studied. His activities are traced from studying in the gymnasium to a military figure, organizer, and commander of insurgent units, whose experience the leadership used in several regions. It was discovered that thanks to good general and military knowledge, as well as extensive practice in various positions in the Carpathian Sich and the Ukrainian Legion, his formation as a personality in the liberation movement, took place in the 1930s.
It is pointed out, I. Beleiovych's biography is a confirmation of the sequence of actions of Ukrainian nationalists on the strategic course of Ukraine's independence, in the conditions of active confrontation with the Hungarian and German states, as well as the Soviet Union and its execution and repressive apparatus.
The underground work of the military figure, its features, and the main processes concerning the formation and reorganization of the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN) field in the Stanislaviv region are covered. It is stated that I. Beleiovych played a significant role in organizing and developing the Ukrainian Insurgent Army (UIA) units in Prykarpattia and Halychyna.
The formation order of the regional military headquarters of the Stanislaviv region, district headquarters, and military districts (October 1942 - February 1943) was clarified by I. Beleiovych. The establishment of the first units of the OUN (June-August 1943), namely: the first kurin «Chorni chorty» named after Ye. Konovalets and kurin «Haidamaky», «Trembita» and «Siromantsi» sotnias, and a special purpose unit «Rizun». And during the leadership of military region 5 «Makivka» (February-December 1944) - the formation of sotnias: «Yavora», «Bulava», «Mesnyky» and «Sokoly». Commanders of UNS and UIA departments and heads of district headquarters and military districts have been defined.
5 вересня 2024 р. у Львові відбулася міжнародна наукова конференція «депортації на українсько-польському пограниччі середини хх століття як злочини тоталітарних режимів проти людяності», співорганізаторами якої стали Львівська обласна рада, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка», Волинський національний університет імені Лесі Українки, Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Львівський історичний музей, львівські організації суспільно-культурних товариств «Надсяння», «Лемківщина», «Холмщина», «Любачівщина», «Устріки».