ІВАН БЕЛЕЙОВИЧ («ДЗВІНЧУК») – СОТНИК УПА, КОМАНДИР ВІЙСЬКОВОЇ ОКРУГИ 5 «МАКІВКА»

Автор
НЕЧЕПУРЕНКО Андрій
DOI
10.33402/nd.2021-9-284-297
Анотація

Комплексно досліджено основні етапи життя та діяльності Івана Белейовича. Простежено його діяльність від навчання у гімназії до військового діяча, організатора й командира повстанських підрозділів, досвід якого керівництво використало в кількох регіонах. З’ясовано, що, завдяки добрим загальним та військовим знанням, а також великій практиці на різних посадах у Карпатській Січі й Українському легіоні, його становлення як діяча визвольного руху відбувалося у 1930-х роках.

Зазначено, що біографія І. Белейовича – підтвердження послідовності дій українських націоналістів щодо стратегічного курсу на здобуття незалежності України, в умовах активного протистояння з Угорською та Німецькою державами, а також Радянським Союзом і його карально-репресивним апаратом.

Висвітлено підпільну роботу військового діяча, її особливості й основні процеси щодо формування та реорганізації запілля ОУН у Станиславівській обл. Констатовано, що саме І. Белейович відіграв значну роль в організації й розбудові відділів УПА на Прикарпатті й Галичині.

З’ясовано порядок формування І. Белейовичем обласного військового штабу Станиславівської обл., окружних штабів та військових повітів (жовтень 1942 р. – лютий 1943 р.); створення перших підрозділів УНС (червень–серпень 1943 р.), а саме: 1-го куреня «Чорні чорти» ім. Є. Коновальця та куреня «Гайдамаки», сотень «Трембіта» і «Сіроманці» та відділу спеціального призначення «Різуна»; а за час керівництва ВО 5 «Маківка» (лютий–грудень 1944 р.) – формування сотень «Явора», «Булава», «Месники» та «Соколи». Встановлено командирів відділів УНС, УПА та керівників окружних штабів і військових повітів.

На основі матеріалів архівно-кримінальної справи І. Белейовича, документів репресивно-каральних органів, мемуарів, а також різних публікацій, серед них наукових, реконструйовано біографію, акцентуючи увагу на його перебуванні в лавах ОУН і УПА.

Ключові слова
Іван Белейович, ОУН, УНС, УПА.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
NECHEPURENKO Andrii
DOI
10.33402/nd.2021-9-284-297
Annotation

The main stages of Ivan Beleiovych's life and activities are comprehensively studied. His activities are traced from studying in the gymnasium to a military figure, organizer, and commander of insurgent units, whose experience the leadership used in several regions. It was discovered that thanks to good general and military knowledge, as well as extensive practice in various positions in the Carpathian Sich and the Ukrainian Legion, his formation as a personality in the liberation movement, took place in the 1930s.

It is pointed out, I. Beleiovych's biography is a confirmation of the sequence of actions of Ukrainian nationalists on the strategic course of Ukraine's independence, in the conditions of active confrontation with the Hungarian and German states, as well as the Soviet Union and its execution and repressive apparatus.

The underground work of the military figure, its features, and the main processes concerning the formation and reorganization of the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN) field in the Stanislaviv region are covered. It is stated that I. Beleiovych played a significant role in organizing and developing the Ukrainian Insurgent Army (UIA) units in Prykarpattia and Halychyna.

The formation order of the regional military headquarters of the Stanislaviv region, district headquarters, and military districts (October 1942 - February 1943) was clarified by I. Beleiovych. The establishment of the first units of the OUN (June-August 1943), namely: the first kurin «Chorni chorty» named after Ye. Konovalets and kurin «Haidamaky», «Trembita» and «Siromantsi» sotnias, and a special purpose unit «Rizun». And during the leadership of military region 5 «Makivka» (February-December 1944) - the formation of sotnias: «Yavora», «Bulava», «Mesnyky» and «Sokoly». Commanders of UNS and UIA departments and heads of district headquarters and military districts have been defined.

Based on the materials of the archival and criminal case of I. Beleiovych, documents of repressive and execution squads, memoirs, and various publications, including scientific ones, the biography was reconstructed, emphasizing his stay in the ranks of the OUN and UIA.
Keywords
Ivan Beleiovych, OUN, UNS, UIA.
Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.