ЧИТАЦЬКІ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
На основі мемуаристики проаналізовано
читацькі інтереси, роль читання та його культуру української молоді наприкінці
ХІХ – на початку ХХ ст. У спогадах не згадано всю літературу, яку читали в
час навчання, а переважно лише окремі твори. Простежено найбільш читабельні
твори та жанри, серед яких праці з української літератури й історії,
пригодницькі романи, література соціалістичного змісту, гумористичні часописи,
брошури про статеве дозрівання.
Акцентовано увагу на тому, що «позакласне»
читання, або неофіційна лектура, мало, найперше, самоосвітню мету з тих сфер,
які цікавили молодь, або тих, які не викладали в навчальних закладах, тобто
задовольняла інтелектуальні запити. Встановлено, що іноземну літературу читали
переважно в польському перекладі, а важливою групою авторів були польські
класики А. Міцкевич, Ю. Словацький, Ю. Крашевський,
Г. Сінкевич, які теж входили до шкільної програми. Також з’ясовано, що найзгадуванішими
у спогадах українськими літераторами стали Т. Шевченко, П. Куліш,
М. Костомаров, Г. Квітка-Основ’янко, І. Франко.
Зазначено, що українська молодь отримувала
книги з наукових, публічних та приватних бібліотек, в учнівських і студентських
товариствах, позичали, вкрай нечасто купували. Встановлено, що школа намагалася
контролювати позакласне читання учнів, застосовуючи покарання, а за читання
певного жанру літератури (переважно радикально-соціалістичної) можна було бути
відрахованим із реальної школи, гімназії чи університету. Констатовано, що до
«небажаної» відносили сатиричні твори, любовні романи, детективи та
криміналістику.
читацькі інтереси, література, гімназисти та студенти, Галичина.
The study, based on memoirs, analyzes
readers' interests, the role of reading, and the culture of reading of
Ukrainian youth in the early 20th century. In the memoirs, there are
not mentioned all the literature one read during one's studies, but mostly only
some individual works. The most readable works and genres have been outlined,
including works on Ukrainian literature and history, adventure novels,
socialist literature, humorous magazines, and brochures on puberty. Emphasis is
placed on the fact that «extracurricular» reading or informal reading had,
first of all, a self-educational goal, in those areas that were of interest to
young people or those that were not taught in schools, i.e. satisfied
intellectual needs. Foreign literature was read mainly in Polish translations.
An essential group of authors read by high school students were Polish classics
A. Mickiewicz, J. Slovatsky, J. Kraszewski, and G. Mickiewicz, who were also
included in the school curriculum. The most often mentioned in memoirs Ukrainian writers were T.
Shevchenko, P. Kulish, M. Kostomarov, H. Kvitka-Osnovianko, I. Franko.
Ukrainian youth received books from
scientific, public, and private libraries, in pupils' and students' societies, borrowed,
and bought very infrequently. The school tried to control students'
extracurricular reading by using punishment. If you read a certain genre of
literature (mostly radical socialist), you could be expelled from a real
school, gymnasium, or university. «Undesirable» literature included satirical
works, romance novels, detective stories, and forensics.
readers' interests, literature, high
school and university students, Halychyna.
Всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича»
Презентація монографії Василя Ільницького та Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей»
14 травня 2024 р. в актовій залі Дрогобицького державного педагогічного університету (ДДПУ) ім. І. Франка відбулася презентація монографії д. і. н., професора Василя Ільницького та к. і. н., старшого наукового співробітника відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей». Модерував подію д.і.н., професор Андрій Сова.