ЧИТАЦЬКІ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Автор
Олена ГАНУСИН
DOI
10.33402/nd.2022-10-3-11
Анотація

На основі мемуаристики проаналізовано читацькі інтереси, роль читання та його культуру української молоді наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. У спогадах не згадано всю літературу, яку читали в час навчання, а переважно лише окремі твори. Простежено найбільш читабельні твори та жанри, серед яких праці з української літератури й історії, пригодницькі романи, література соціалістичного змісту, гумористичні часописи, брошури про статеве дозрівання.

Акцентовано увагу на тому, що «позакласне» читання, або неофіційна лектура, мало, найперше, самоосвітню мету з тих сфер, які цікавили молодь, або тих, які не викладали в навчальних закладах, тобто задовольняла інтелектуальні запити. Встановлено, що іноземну літературу читали переважно в польському перекладі, а важливою групою авторів були польські класики А. Міцкевич, Ю. Словацький, Ю. Крашевський, Г. Сінкевич, які теж входили до шкільної програми. Також з’ясовано, що найзгадуванішими у спогадах українськими літераторами стали Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров, Г. Квітка-Основ’янко, І. Франко.

Зазначено, що українська молодь отримувала книги з наукових, публічних та приватних бібліотек, в учнівських і студентських товариствах, позичали, вкрай нечасто купували. Встановлено, що школа намагалася контролювати позакласне читання учнів, застосовуючи покарання, а за читання певного жанру літератури (переважно радикально-соціалістичної) можна було бути відрахованим із реальної школи, гімназії чи університету. Констатовано, що до «небажаної» відносили сатиричні твори, любовні романи, детективи та криміналістику.

Ключові слова

читацькі інтереси, література, гімназисти та студенти, Галичина.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Olena HANUSYN
DOI
10.33402/nd.2022-10-3-11
Annotation

The study, based on memoirs, analyzes readers' interests, the role of reading, and the culture of reading of Ukrainian youth in the early 20th century. In the memoirs, there are not mentioned all the literature one read during one's studies, but mostly only some individual works. The most readable works and genres have been outlined, including works on Ukrainian literature and history, adventure novels, socialist literature, humorous magazines, and brochures on puberty. Emphasis is placed on the fact that «extracurricular» reading or informal reading had, first of all, a self-educational goal, in those areas that were of interest to young people or those that were not taught in schools, i.e. satisfied intellectual needs. Foreign literature was read mainly in Polish translations. An essential group of authors read by high school students were Polish classics A. Mickiewicz, J. Slovatsky, J. Kraszewski, and G. Mickiewicz, who were also included in the school curriculum. The most often mentioned in memoirs Ukrainian writers were T. Shevchenko, P. Kulish, M. Kostomarov, H. Kvitka-Osnovianko, I. Franko.

Ukrainian youth received books from scientific, public, and private libraries, in pupils' and students' societies, borrowed, and bought very infrequently. The school tried to control students' extracurricular reading by using punishment. If you read a certain genre of literature (mostly radical socialist), you could be expelled from a real school, gymnasium, or university. «Undesirable» literature included satirical works, romance novels, detective stories, and forensics.

Keywords

readers' interests, literature, high school and university students, Halychyna.

Оголошення:
Новини:

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 1 вересня 2026 р. (Протокол № ), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 1 вересня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 53 від 01 вересня 2026 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.

ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ ІВАН ГРИГОРОВИЧ ПАТЕР

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з глибоким сумом повідомляє про смерть видатного українського історика, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, головного наукового співробітника відділу новітньої історії Івана Григоровича Патера.