ПРАВОВИЙ СТАТУС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ МІЖВОЄННОЇ ГАЛИЧИНИ
Автор
Оксана РУДА
DOI
10.33402/nd.2022-10-69-80 на
Анотація
Досліджено мовне законодавство міжвоєнної Польщі, яке регламентувало правовий режим української мови в органах місцевого самоврядування Галичини. Встановлено, що правовий статус української мови у краї визначали Конституції 1921 р. і 1935 р., закони, нормативні акти й розпорядження міністерств тощо. Проаналізовано вплив закону «Про державну мову і мову урядування державних та самоврядних адміністративних влад», ухваленого польським сеймом 31 липня 1924 р., на правовий статус української мови в органах самоврядування. Визначено, що відповідно до закону польська мова визнавалася державною й офіційною в адміністративних установах Галичини, використання української дозволялося лише у діловодстві місцевих органів влади й органів місцевого самоврядування. Простежено, що українське населення мало право на звернення рідною мовою та отримання відповіді тією ж мовою від органів самоврядування лише на території Львівського, Станиславівського й Тернопільського воєводств, натомість у Волинському та Поліському, маючи право вносити заяви чи усні звернення рідною мовою до органів самоврядування, мало окремо висловити прохання щодо отримання відповіді українською.
З’ясовано, що більшість положень Конституцій 1921 р. і 1935 р., законів, розпоряджень, які регулювали використання української мови в органах місцевого самоврядування не реалізувалися повною мірою, що насамперед було пов’язано з тим, що саме польські чиновники очолювали органи самоврядування в Галичині й питання вибору надання відповідей державною чи українською мовою вирішували зазвичай на користь державної.
Ключові слова
Галичина, Польща, мовне законодавство, правовий статус, українська мова, органи місцевого самоврядування.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Oksana RUDA
DOI
10.33402/nd.2022-10-69-80
Annotation
The study investigates interwar Poland language legislation, which regulated the legal status of the Ukrainian language in local government bodies of Halychyna. The legal status of the Ukrainian language in the region was determined by the Constitutions of 1921 and 1935, laws, normative acts, and orders of ministries to name a few. An impact of the law «On the state language and the language of governance of the state and administrative authorities» of the Polish Diet from July 31, 1924, on the legal status of the Ukrainian language in self-governing bodies, is analyzed. According to the law, the Polish language was recognized as the state and official language in the administrative institutions of Halychyna, while using Ukrainian was permitted only in the administration of local authorities and local government bodies. As investigated, Ukrainian residents were eligible to apply in their native language and receive a response in the same language from local governing bodies only in Lviv, Stanislaviv, and Ternopil voivodships. In contrast, in the territory of Volyn and Polissia, while being allowed to submit statements or oral appeals in their native language to self-governing bodies, they additionally had to express a request to receive an answer in Ukrainian.
Most of the provisions of the Constitutions of 1921 and 1935, laws, and orders that regulated the use of the Ukrainian language in local government bodies, were not completely implemented, which was primarily because it was Polish officials who headed the local government bodies in Halychyna, and choosing to provide answers in the state or Ukrainian language, was usually decided in favor of the state one.
Keywords
Halychyna, Poland, language legislation, legal status, Ukrainian language, local government bodies.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича»
16 травня 2024 року розпочала роботу всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича». Понад пів сотні науковців, студентів, членів родини і поціновувачів особи Леонтія Войтовича, зібралися, аби віддати належну пошану великому Вченому. Організували наукове зібрання кафедра історії середніх віків та візантиністики Львівського університету спільно з Інститутом українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України.
Презентація монографії Василя Ільницького та Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей»
14 травня 2024 р. в актовій залі Дрогобицького державного педагогічного університету (ДДПУ) ім. І. Франка відбулася презентація монографії д. і. н., професора Василя Ільницького та к. і. н., старшого наукового співробітника відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей». Модерував подію д.і.н., професор Андрій Сова.