ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕТНОГРАФІЧНИЙ МУЗЕЙ У ЧАСИ РАДЯНСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ (1939–1941)

Автор
Василь БАНАХ
DOI
10.33402/nd.2022-10-97-106
Анотація
На основі аналізу попередніх напрацювань дослідників та архівних джерел розкрито становище головних українських музейних інституцій Львова напередодні окупації Західної України Радянським Союзом у вересні 1939 р. Зазначено, що у краї нараховувалося чимало музейних установ, які зберігали та популяризували великий пласт історико-культурної спадщини народів, що здавна замешкували територію Галичини. Встановлено, що серед українських музеїв найпотужнішими залишалися Національний музей у Львові, створений 1905 р. з ініціативи митрополита Андрея Шептицького, та Музей наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Зазначено, що обидві установи за понад три десятка років поповнили свої фондосховища поважними етнографічними колекціями й артефактами.
Доведено кардинальну зміну ситуації після 17 вересня 1939 р. З’ясовано, що радянська окупаційна влада провела детальну ревізію всіх музеїв Львова та здійснила їхню масштабну реорганізацію, зокрема бездумно розформувала цілісні етнографічні колекції Музею НТШ у Львові, Музею ім. Дідушицьких, Міського етнографічного, Мистецького промислу та Музею ім. Любомирських. Зазначено, що на основі їхніх етнографічних колекцій і виник Львівський державний етнографічний музей. Вказано, що всі музейні заклади Галичини відтепер повинні були обслуговувати ідеологічні потреби тоталітарної машини радянської пропаганди.
Завдяки аналізу документів з Державного архіву Львівської обл. висвітлено головні напрями роботи Етнографічного музею та його поетапну ідеологізацію, що виявилася у пріоритеті більшовицької пропаганди – організовані впродовж кінця 1939 р. – першої половини 1941 р. виставки, лекторії, формування експозиційних ансамблів тощо суворо відповідали «марксистсько-ленінській» ідеології та «класовому» підходу. З’ясовано, що будь-яку його публічну діяльність контролювали відповідні партійно-ідеологічні установи та партійні чиновники. Зазначено, що після нацистської окупації 1941–1944 рр. Львівський державний етнографічний музей знову повернувся в радянські більшовицько-пропагандивні реалії. Відтак констатовано, що події осені 1939 р., пов’язані з окупацією Західної України Радянським Союзом і насадженням більшовизму, докорінно змінили музейний ландшафт м. Львова. Стверджено, що більшість музейних збірок нова радянська влада розформувала та створила на їхній основі нові музеї, головне завдання яких від тепер мало полягати у пропаганді «марксистсько-ленінського» підходу.

Ключові слова
музей, окупація, пропаганда, Львівський державний етнографічний музей.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Vasyl BANAKH
DOI
10.33402/nd.2022-10-97-106
Annotation
Based on the analysis of previous research and archival sources, the position of key Ukrainian museum institutions in Lviv on the eve of the occupation of Western Ukraine by the Soviet Union in September 1939, is analyzed. In the region, there were many museum institutions, which preserved and popularized the historical and cultural heritage of the peoples who have inhabited the territory of Halychyna. It was investigated that among the Ukrainian museums the most powerful were the National Museum in Lviv which had been founded in 1905 by the initiative of Metropolitan Andrei Sheptytsky and the Museum of the Shevchenko Scientific Society in Lviv (NTSh Museum). For more than three decades, both institutions have replenished their repositories with respectable ethnographic collections and artifacts.
A drastic change in the situation after September 17, 1939, is demonstrated. Soviet occupation authorities conducted a detailed audit of all museums in Lviv and carried out their large-scale reorganization, in particular, of the entire ethnographic collections of the NTSh Museum in Lviv, the Dzieduszycki Museum, the City Ethnographic and Arts and Crafts Museums, and the Lubomyrski Museum. The Lviv State Ethnographic Museum was established based on their ethnographic collections. From now on, all museum institutions in Halychyna had to serve the ideological needs of the totalitarian machine of Soviet propaganda.
Due to the analysis of archival material from the State Archives of Lviv Region (DALO), the main directions of the Ethnographic Museum's activity and its gradual ideologizing, which manifested itself in the priority of Bolshevik propaganda, are analyzed. For instance, exhibitions, lectures, and exposition ensembles forming, organized by the Museum during the end of 1939 and the first half of 1941 strictly corresponded to the so-called «Marxist-Leninist» ideology and a «class» approach. All his public activities were controlled by the relevant party-ideological institutions and party officials. After the Nazi occupation of 1941–1944, the Lviv State Ethnographic Museum returned to the Soviet Bolshevik propaganda reality. Thus, it was stated that the events of the autumn of 1939, related to the occupation of Western Ukraine by the Soviet Union and the implementation of Bolshevism, radically changed the museum landscape of Lviv. Most of the museum collections were disbanded by the new Soviet government and new museums were created on their basis – the main task of which from now on was to promote the so-called «Marxist-Leninist» approach.

Keywords
museum, occupation, propaganda, Lviv State Ethnographic Museum
Оголошення:
Новини:

Всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича»

16 травня 2024 року розпочала роботу всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича». Понад пів сотні науковців, студентів, членів родини і поціновувачів особи Леонтія Войтовича, зібралися, аби віддати належну пошану великому Вченому. Організували наукове зібрання кафедра історії середніх віків та візантиністики Львівського університету спільно з Інститутом українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України.

Презентація монографії Василя Ільницького та Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей»

14 травня 2024 р. в актовій залі Дрогобицького державного педагогічного університету (ДДПУ) ім. І. Франка відбулася презентація монографії д. і. н., професора Василя Ільницького та к. і. н., старшого наукового співробітника відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей».  Модерував подію д.і.н., професор Андрій Сова.