ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ (на прикладі Антибільшовицького блоку народів як складової транснаціональної антикомуністичної мережі)
Проаналізовано поняття «транснаціоналізму» та транснаціональних підходів до історіописання. Дано визначення поняттю «транснаціональна історія» і проаналізовано відмінність від історичної компаративістики й досліджень культурних трансферів. Представлено історичний розвиток цих понять та їхній можливий вплив на зміну парадигми історичних досліджень у підходах до досліджень української історії ХХ ст.
Проаналізовано, як використання транснаціональних підходів може вплинути на дослідження тем українського визвольного руху на прикладі Антибільшовицького блоку народів, до складу якого в 1946 р. увійшло понад десяток еміграційних національних організацій. Зазначено, що блок виник з ініціативи бандерівського крила Організації українських націоналістів, члени якої протягом попередніх кількох десятиліть розвивали ідеологічну доктрину спільної боротьби поневолених народів і налагоджували контакти з національними рухами в роки Другої світової війни у середині Радянського Союзу, а по закінчення – серед еміграційних організацій Східної Європи, країни яких потрапили до комуністичної сфери впливу.
Узагальнено історію АБН – східноєвропейського антикомуністичного об’єднання часів «холодної війни» – як складову транснаціональної антикомуністичної мережі. Визначено критерії, за якими до вивчення історії АБН можна застосовувати транснаціональні підходи, зокрема використання в його ідеології транснаціональних понять «права націй на самовизначення» й «антикомунізму», а також діяльність у сфері міжнародних недержавних організацій (INGO).
Крім того, наголошено, що використовувати транснаціональні підходи можна ще й через історичний період, у якому діяв блок. Зазначено, що саме в час біполярного світового ідеологічного протистояння набули поширення транснаціональні ідеї, а недержавні організації – впливовості, зокрема у громадському секторі західних демократій, і це дало змогу блоку проводити активну публічну діяльність у середовищі національних діаспор на Заході, активно використовуючи антикомуністичні гасла й апелюючи так до СРСР і комуністичних урядів у країнах Східної Європи.
Відбувся захист дисертації Орлевич Ірини Василівни на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук
Співпраця з Міністерством закордонних справ України: активізація наукових досліджень щодо вивчення українсько-польського військово-політичного протистояння у середині ХХ століття
9 липня 2025 р. у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника відбувся 2-ий круглий стіл істориків, на якому актуалізовано дискусійні проблеми українсько-польських міждержавних і міжнаціональних відносин новітньої доби, насамперед передумови, хід та наслідки Волинської трагедії 1943–1944 рр. Модерували захід заступник міністра закордонних справ України, кандидат юридичних наук Олександр Міщенко та в. о. ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, професор Ігор Цепенда. На круглому столі із пропозиціями виступили наші колеги завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин та старший науковий співробітник відділу новітньої історії, кандидат історичних наук Микола Посівнич.