Розглянуто особливості функціювання «Української служби Батьківщині» в межах дистрикту «Галичина». З’ясовано, що діяльність цієї організації перебувала в межах єдиного окупаційного політичного курсу, у якому місцевому населенню відводилася роль дешевої робочої сили. Проаналізовано внутрішню структуру утворення, її єрархічну складову. Відзначено, що створення окремої будівельної служби (Баудінсту) для українців мало на меті також загострити міжетнічні розбіжності з поляками, протиставити два народи один одному.
Встановлено, що будівельний підрозділ «Українська служба Батьківщині» посідав вагоме місце в питаннях господарського управління краю, реалізації низки інфраструктурних проєктів. З’ясовано, що попри активну пропагандивну і рекрутаційну кампанії, які проводила окупаційна влада, населення дистрикту не виявило зацікавлення проходити службу у вказаному формуванні, що зумовила низка чинників, серед яких варто виокремити нестерпні умови проживання в таборах, важку фізичну працю, жорстокість наглядачів. Зазначено, що намагання уникнути скерування до лав «Української служби Батьківщині» стало пріоритетним для галицької молоді, яка вдавалася як до дезертирства, так і шукала цілком законних шляхів отримання відтермінування від набору до будівельної служби.
Констатовано, що заходи влади, спрямовані на відновлення лояльного ставлення населення краю, не мали успіху, оскільки паралельно продовжувала функціювати широка мережа карних таборів, у які відправляли порушників. Виснувано, що вказані причини призвели до того, що чисельність формувань будівельної служби швидко зменшувалася, припинивши згодом функціювання.
