ЧИТАННЯ ЯК «СЕРЙОЗНЕ» ДОЗВІЛЛЯ СІЛЬСЬКИХ УЧИТЕЛІВ ГАЛИЧИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ
Досліджено вільний час сільських учителів у Галичині в
радянський період із врахуванням головних умов, що його визначали. З’ясовано, що соціально-економічні
реалії радянської дійсності, проживання в сільській місцевості, особливість учительської
праці, культурні традиції суспільства та його інтелектуальний запит,
особистісні прагнення чи вподобання були визначальними умовами формування
вільного часу педагогів. Звернуто увагу на читання як на один зі способів
проведення вільного часу, що з’являвся у вчителів після
виконання професійних, сімейних чи господарських обов’язків. Проаналізовано
усноісторичні наративи, записані з колишніми вчителями в селах Львівської і
Тернопільської обл., неопубліковані справи відділів радянської освіти
Івано-Франківського та Львівського обласних архівів, опубліковані документи
радянського періоду.
Констатовано «серйозне» часопроведення дозвілля вчителів: читання художніх
книг, радянської періодики, перегляд фільмів у сільських клубах, участь, а
найчастіше організація тематичних свят, вечорів, концертів. Виснувано про
розмитість меж між вільним часом педагогів і їхніми професійними, сімейними чи
господарськими обов’язками. Зазначено, що вчительський вільний час
«професіоналізувався», тобто набував рис «додатку» до праці, підготовки до неї,
а вибір можливостей його проведення залежав від професійної діяльності,
громадських «навантажень».
Доведено, що конструкт «вільного часу» був одним з елементів радянської
соціальної політики й соціотехніки. Зазначено, що радянська соціальна інженерія,
використовуючи різноманітні підходи, мала на меті не тільки спрямовувати, контролювати
чи залякувати людей, а й найефективніше заповнювати їхній вільний час. Констатовано,
що радянська соціотехніка реалізовувала концепт «культурності» з його
ідеологічним наповненням у формуванні радянського «life style», а однією з поширених практик «культурності» було
читання.
читання, вільний час, радянський період, учителі, Галичина, повсякдення.
The leisure time of rural teachers in
Halychyna in Soviet times has been studied, taking into account the main
conditions that determined it. It was found that the socio-economic actuality
of Soviet reality, living in rural areas, traits of teacher's labor, cultural
traditions of society and its intellectual inquiry, and personal aspirations or
preferences were the governing conditions for the formation of teachers’
leisure time. Special attention was paid to reading as a way of spending
teachers’ free time after their professional, family, or household
responsibilities. Oral-historical narratives recorded with former teachers in
the villages of Lviv and Ternopil regions, unpublished cases of the departments
of Soviet education of Ivano-Frankivsk and Lviv regional archives, and
published documents of the Soviet period are analyzed.
The «serious» teachers’ leisure
pastime is stated – it is reading art books and Soviet periodicals, watching
movies in rural clubs, participating, and most often organization of themed
holidays, evenings, and concerts. It is concluded that the boundaries between
teachers' free time and their professional, family, or household
responsibilities are blurred.
The leisure time of teachers was
«professionalized», put it otherwise it acquired the features of a «supplement»
to work and preparation for it. The choice of possibilities for its holding
depended on their professional activities and their social «loads».
It is proved that the construct of
«leisure time» was one of the Soviet social policy and social engineering
elements. Soviet social engineering aimed not only to guide, control, or
intimidate people by using a variety of approaches but also to fill their free
time most effectively. Soviet social engineering embodied the concept of
«culture» with its ideological content in the formation of the Soviet
«lifestyle». One of the common practices of «culture» was reading.
reading, leisure time, Soviet period,
teachers, Halychyna, everyday life.
Всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича»
Презентація монографії Василя Ільницького та Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей»
14 травня 2024 р. в актовій залі Дрогобицького державного педагогічного університету (ДДПУ) ім. І. Франка відбулася презентація монографії д. і. н., професора Василя Ільницького та к. і. н., старшого наукового співробітника відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей». Модерував подію д.і.н., професор Андрій Сова.