РОСІЙСЬКО-ГРУЗИНСЬКА ВІЙНА 2008 РОКУ: РЕАКЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТИКУМУ
Проаналізовано оцінки політичного середовища України щодо
російсько-грузинської війни 2008 р. – воєнного конфлікту між Грузією з
одного боку та Росією і сепаратистськими угрупуваннями Південної Осетії та
Абхазії із другого, «гаряча» фаза якого припала на 8–12 серпня.
Стверджено, що хоч в українській і зарубіжній історіографії вже є певні напрацювання
з тематики цього воєнного протистояння на Закавказзі, однак в усіх цих випадках
здебільша йдеться про аналіз подій у Грузії лише крізь призму політичної
історії із переважним викладом хронології перебігу конфлікту. Коротко окреслено
основні етапи, крізь які пройшло російсько-грузинське воєнне протистояння і подальші
спроби його вирішення дипломатичним шляхом.
Констатовано, що «гаряча фаза» протистояння на території
Грузії одразу опинилася в центрі уваги українського політикуму. Зауважено, що
вже з першого дня конфлікту серед українських політичних кіл сформувалися два
табори – прогрузинський та проросійський, відношення до яких корелювались
особистісними й колективними політичними, ідейними, ментальними, а то і
прагматичними (з розрахунку) симпатіями, часто перетворюючись з оцінки
зовнішньополітичної ситуації на суперечки та дискусії всередині країни.
Відзначено, що наближені до тодішнього президента Віктора
Ющенка кола зайняли відверто прогрузинську сторону, а сам глава держави
відвідав Тбілісі на тлі загрози російської окупації на знак підтримки свого
візаві Михайла Саакашвілі. Наголошено, що здебільша серед українських політиків
переважало нейтральне ставлення до військових дій на Закавказзі, особливо в
середовищі прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та Володимира Литвина, який очолював
однойменний блок у Верховній Раді України. Простежено, що представники «Партії
регіонів» і Комуністичної партії України займали в оцінюванні воєнного
конфлікту проросійські позиції, звинувачуючи саме офіційний Тбілісі в початку
бойових дій та підтримуючи ідею визнання услід за РФ незалежності Абхазії та
Південної Осетії. Виснувано, що попри наявність такої палітри думок, у стінах
парламенту так і не вдалося прийняти якоїсь чіткої консолідованої офіційної
позиції, незважаючи на відповідні заклики спікера Арсенія Яценюка.
Російська Федерація, Грузія, Абхазія, Південна Осетія, війна,
політикум, Україна.
The paper analyzes assessments of Ukraine's political
environment regarding the Russian-Georgian war of 2008 – the military conflict
between Georgia on the one hand and Russia and the separatist groups of South
Ossetia and Abkhazia on the other, the «hot» phase of which fell on August 8–12.
It is stated that although Ukrainian and foreign historiographies already have
some work on this military confrontation in the Caucasus, in all these cases it
is mostly an analysis of the events of August 2008 in Georgia only through the
prism of political history with a predominant chronology of the conflict. The
main stages of the Russian-Georgian military confrontation in August 2008 and
further attempts to resolve it through diplomacy are briefly outlined.
It was stated that the «hot phase» of the
confrontation on the territory of Georgia immediately became the center of
attention of Ukrainian politicians. From the first day of the military conflict
among Ukrainian political circles, there were two camps – pro-Georgian and
pro-Russian – attitudes to which were correlated personal and collective
political, ideological, mental, and even pragmatic sympathies, often turning
from assessments of the foreign policy situation for disputes and discussions
within the country.
It is noted that the circles close to the then President
Viktor Yushchenko took an openly pro-Georgian side, and the Ukrainian head of
state himself visited Tbilisi against the background of the threat of Russian
occupation in support of his counterpart Mikheil Saakashvili. It is stressed
that the neutral attitude to military actions in the Caucasus prevailed among
Ukrainian politicians, especially among Prime Ministers Yulia Tymoshenko and
Volodymyr Lytvyn, who headed the bloc of the same name in the Verkhovna Rada of
Ukraine. It is shown, that representatives of the Party of Regions and the
Communist Party of Ukraine took a pro-Russian stance in assessing the military
conflict, blaming official Tbilisi for the start of hostilities and supporting
the idea of recognizing Russia’s independence after Abkhazia and South Ossetia.
It is concluded that despite the presence of such a diverse palette of views,
it was not possible to adopt a clear consolidated official position within the
walls of the parliament, despite the relevant appeals of Speaker Arsenii
Yatseniuk.
Russian Federation, Georgia, Abkhazia, South Ossetia, war,
politicum, Ukraine.
Всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича»
Презентація монографії Василя Ільницького та Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей»
14 травня 2024 р. в актовій залі Дрогобицького державного педагогічного університету (ДДПУ) ім. І. Франка відбулася презентація монографії д. і. н., професора Василя Ільницького та к. і. н., старшого наукового співробітника відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Миколи Посівнича «Василь Регей (“Кіт”): «Історія народу пишеться долями людей». Модерував подію д.і.н., професор Андрій Сова.