ЗАРОДЖЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕДІЙНИХ СТРУКТУР ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В 1991–2014 РОКАХ

Автор
Роман ПОРОНЮК, Ольга ГАПЕЄВА
DOI
10.33402/nd.2022-10-213-223
Анотація

Розглянуто процес утворення й трансформації структур зв’язків із громадськістю в системі Міністерства оборони України: пресцентрів у командуваннях родів і видів військ (сил) Збройних сил України, пресслужб оперативних командувань, посад пресофіцерів дивізійної (бригадної) ланки, а також супутній процес оптимізації чисельності військових друкованих періодичних видань у 1991–2014 рр.

Основну увагу зосереджено на дослідженні джерельного комплексу відомчих організаційно-розпорядчих актів із питань діяльності структур зв’язків із громадськістю і документів, які зберігаються в особистих архівах колишніх працівників пресслужб оперативних командувань за період, визначений хронологічними межами наукової розвідки. Більшість джерел введено до наукового обігу вперше.

Встановлено, що Україна – одна з перших країн колишнього СРСР, яка створила систему зв’язків із громадськістю у власних збройних силах, що є свідченням демократичного шляху розвитку держави. Доведено, що, незважаючи на суттєве скорочення кількості військових засобів масової інформації і постійний пошук оптимальної моделі інформаційно-медійного супроводження заходів військового будівництва в Україні, вдалося зберегти кваліфікованих фахівців-журналістів та надалі забезпечувати виконання завдань за призначенням.

Ключові слова
Збройні сили України, ЗМІ, зв’язки з громадськістю, військова преса, медіа, інформаційна війна, пресслужба.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Roman PORONIUK, Olha HAPEIEVA
DOI
10.33402/nd.2022-10-213-223
Annotation

The article considers the process of formation and transformation of public relations structures in a system of the Ministry of Defense of Ukraine: press centers in commands of families and types of troops (forces) of the Armed Forces of Ukraine, press services of operational commands, positions of divisional (brigade), as well as the accompanying process of optimizing the number of military printed periodicals in 1991–2014.

The main focus is on the study of the source complex of departmental organizational and administrative acts on the activities of public relations structures and documents stored in the personal archives of former employees of the press services of operational commands for the period determined by the chronological framework of scientific intelligence. Most sources were introduced into scientific circulation for the first time.

It has been investigated that Ukraine was one of the first countries of the former USSR to create a system of public relations in its own armed forces, which is evidence of the democratic path of development of our state. It is proved that despite the significant reduction in the number of military media and the constant search for the optimal model of information and media support of military construction activities in Ukraine managed to retain highly qualified journalists and further ensure the implementation of assigned tasks.

Keywords

Armed Forces of Ukraine, mass media, public relations, military press, media, information war, press service.

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.