Діяльність Українського інституту національної пам’яті щодо збереження пам’яті про сучасну російсько-українську війну у 2014–2021 роках
Проаналізовано діяльність УІНП щодо збереження пам’яті про сучасну російсько-українську війну у 2014–2021 рр., тобто від початку російської агресії проти України і до переходу РФ до повномасштабної загарбницької війни проти нашої країни. З’ясовано, що одним із завдань УІНП як центрального органу виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті є здійснення комплексу заходів з увічнення пам’яті осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України, а також в АТО.
Виокремлено декілька напрямів у діяльності УІНП щодо збереження пам’яті про сучасну російсько-українську війну: 1) меморіалізація подвигів українських захисників, які загинули в бойових умовах російсько-української війни (зміна назв населених пунктів на честь українських захисників; розроблення проєкту типової меморіальної дошки борцям за волю України; співпраця з музеями різного рівня щодо створення експозицій про сучасну російсько-українську війну й українських героїв; мистецькі (фотовиставки) та релігійно-обрядові (панахиди) заходи; участь у розробленні військового поховального ритуалу); 2) проведення інформаційно-просвітницької діяльності (проведення відкритих дискусій, форумів, круглих столів; публічні лекції для цивільних і військовослужбовців; серія заходів «Вертаємо своє» з нагоди 5-ї річниці звільнення міст на Сході України від російських окупантів; виготовлення і поширення інформаційно-просвітницьких відеоматеріалів, зокрема про жінок-військових, які загинули на російсько-українській війні; освітній проєкт «Діалоги про війну»; акція «Сонях пам’яті»; розроблення ресурсу «Віртуальний музей російської агресії»); 3) формування архіву спогадів учасників та очевидців війни (проєкту «Усна історія АТО»; збір і видання спогадів учасників та очевидців російської-української війни); 4) формування й доповнення бази даних про загиблих військовослужбовців у сучасній російсько-українській війні, а також облік секторів військових поховань на кладовищах у населених пунктах України (до кінця 2021 р. обліковано 4 496 загиблих (померлих) військовослужбовців; обліковано 523 сектори, де поховано 1 694 загиблих (померлих) осіб, які брали участь у захисті України під час проведення АТО/ООС.
The activities of the Ukrainian Institute of National Remembrance in preserving the memory of the modern Russian-Ukrainian war in 2014–2021 (from the beginning of Russian aggression against Ukraine to the transition of the Russian Federation to a full-scale war of aggression against our country) are analyzed in this paper. The Ukrainian Institute of National Remembrance, as a central executive body responsible for implementing state policy on national memory restoration and preservation, is tasked with carrying out a range of measures to honor individuals who defended Ukraine’s independence, sovereignty, and territorial integrity, as well as those involved in anti-terrorist operations.
The activities of the Ukrainian Institute of National Remembrance related to preserving the memory of the modern Russian-Ukrainian war can be categorized into several key directions: 1) memorialization of the feats of Ukrainian defenders who died in combat conditions of the Russian-Ukrainian war (changing the names of settlements in honor of Ukrainian defenders; development the project of a typical memorial plaque to the fighters for the freedom of Ukraine; cooperation with museums of various levels on the creation of expositions about the modern Russian-Ukrainian war and Ukrainian heroes; artistic (photo exhibitions) and religious and ceremonial (commemoration) events; participation in the development of a military funeral ritual); 2) conducting informational and educational activities (holding open discussions, forums, round tables; public lectures for civilians and military personnel; a series of events «Let’s do our bit» on the occasion of the fifth anniversary of the liberation of cities in eastern Ukraine from the Russian occupiers; production and distribution of informational educational video materials, in particular about military women who died in the Russian-Ukrainian war; the educational project «Dialogues about the war»; the action «Sunflowers of Memory»; development of the resource «Virtual Museum of Russian Aggression»); 3) formation of an archive of memories of participants and eyewitnesses of the war (the «Oral History of the ATO» project; collection and publication of memories of participants and eyewitnesses of the Russian-Ukrainian war); 4) formation and addition of a database on dead servicemen in the modern Russian-Ukrainian war, as well as accounting of the sectors of military burials in cemeteries in populated areas of Ukraine (by the end of 2021, 4,496 dead (deceased) servicemen were registered; 523 sectors where 1,694 were buried were registered dead (deceased) persons who participated in the defense of Ukraine during the Anti-Terrorist Operation / Joint Forces Operation.
Відбувся захист дисертації Орлевич Ірини Василівни на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук
Співпраця з Міністерством закордонних справ України: активізація наукових досліджень щодо вивчення українсько-польського військово-політичного протистояння у середині ХХ століття
9 липня 2025 р. у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника відбувся 2-ий круглий стіл істориків, на якому актуалізовано дискусійні проблеми українсько-польських міждержавних і міжнаціональних відносин новітньої доби, насамперед передумови, хід та наслідки Волинської трагедії 1943–1944 рр. Модерували захід заступник міністра закордонних справ України, кандидат юридичних наук Олександр Міщенко та в. о. ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, професор Ігор Цепенда. На круглому столі із пропозиціями виступили наші колеги завідувач відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин», доктор історичних наук Микола Литвин та старший науковий співробітник відділу новітньої історії, кандидат історичних наук Микола Посівнич.