Культурно-просвітницька діяльність Михайла Грушевського еміграційного періоду: сучасна історіографічна рецепція

Автор
Івона Ева Павлос
DOI
10.33402/nd.2024-12-254-265
Анотація
На основі опрацювання різнопланової історіографічної літератури відтворено рецепцію культурно-просвітницької і науково-педагогічної діяльності М. Грушевського еміграційного періоду життя в українознавстві кінця ХХ – перших десятиліть ХХІ ст. Реконструюючи сучасні історіографічні образи культурно-просвітницької праці визначного історика 1919–1923 рр., доведено зростаюче – за обсягом і кількістю сюжетів – зацікавлення цим аспектом його національного служіння протягом останнього 30-річчя. Вказано, що сучасні дослідники, не маючи діаспорного досвіду культурно-просвітницької грушевськіани, провели чималу евристичну працю й уперше окреслили різноаспектність освідомлювальної діяльності М. Грушевського в час його еміграційних поневірянь. Зазначено, що відтак постали доволі насичені фактологічно і сюжетно реконструкції його дидактичної роботи (В. Масненко, В. Ульяновський, І. Матяш), лекційно-популяризаційної активності (В. Потульницький, А. Садов, Д. Судин), культурно-освідомлювальної публіцистичної (А. Жуковський, С. Панькова) й науково-популяризаторської (М. Капраль, А. Фелонюк, В. Тельвак) праці тощо. Відзначено той факт, що тогочасна культурно-просвітницька грушевськіана надалі перебуває у «затінку» наукової та, особливо, суспільно-політичної діяльності великого Українця. Констатовано, що це нерідко ускладнює самостійне опрацювання відповідної проблематики, що спричиняє фрагментарність при реконструкції культурно-просвітницького служіння вченого. Тож актуальним завданням названо самостійне всебічне дослідження вказаних сюжетів, що дасть змогу підійти до назрілої проблеми синтезу культурно-просвітницьких практик М. Грушевського як органічної складової його інтелектуальної біографії.
Ключові слова
Михайло Грушевський, еміграційний період, культурно-просвітницька діяльність, сучасна українська історіографія, рецепція.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Ivona Ewa PAVLOS
DOI
10.33402/nd.2024-12-254-265
Annotation

Based on the analysis of diverse historiographical sources, the article reconstructs the reception of M. Hrushevsky’s cultural, educational, and scientific-pedagogical activities during his emigration, as reflected in Ukrainian studies from the late 20th century to the early decades of the 21st century. Reconstructing modern historiographical images of the cultural and educational work of the prominent historian during 1919-1923, the growing interest in this aspect of his national service during the last thirty years has been proven, in terms of volume and number of subjects. The author indicated that modern researchers, without the diaspora experience of the cultural and educational Hrushevsky studies, conducted considerable heuristic work and, for the first time, outlined the multifaceted nature of M. Hrushevsky's enlightening activity during his emigration wanderings. As a result, fairly fact-saturated reconstructions of his didactic work have emerged (V. Masnenko, V. Ulyanovskyi, I. Matyash) as well as lecture and popularization activity (V. Potulnytskyi, A. Sadov, D. Sudyn), culturally aware journalistic work (A. Zhukovsky, S. Pankova) and scientific popularization (M. Kapral, A. Felonyuk, V. Telvak). The cultural and educational Hrushevsky studies of that time is in the "shadow" of his scientific and, especially, social and political activity. This often complicates the independent study of relevant issues, which leads to fragmentation in the reconstruction of the scientist's cultural and educational service. Therefore, an urgent task is an independent comprehensive study of the above-mentioned subjects, which will allow approaching the ripe problem of the synthesis of cultural and educational practices of M. Hrushevsky as an organic component of his intellectual biography.


Keywords
M. Hrushevsky, emigration era, cultural and educational activity, modern Ukrainian historiography, reception.
Оголошення:
Новини:

Подяка Наукового центру Сухопутних військ

28 серпня 2025 р. начальник  Наукового центру Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ України ім. Гетьмана Петра Сагайдачного вручив подяку нашому колезі, професору Миколі Литвину, який впродовж багатьох років досліджував історію Закладу, узагальнював міжнародну військово-політичну допомогу воюючій Україні, читав спецкурс з історії геополітики.

Вивчати трагедію Волині, вшановувати загиблих

Українці та поляки повинні не лише ретельно пізнавати драматичне минуле, але й вшановувати пам'ять десятків тисяч загиблих на Волині у 1943-1944 рр. 27 серпня 2025 р. співробітники Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича, професор Микола Литвин та старший дослідник Любомир Хахула віддали шану українцям у селі Красний Сад (квітень 1943 р.) і полякам у селі Порицьк/Павлівка (липень 1943 р.) - жертвам братовбивчої війни. Вказана проблема неодноразово порушувалася науковцями Центру в індивідуальних та колективних працях.