Юрій Зайцев – дослідник українського дисидентського руху

Автор
Іван Патер
DOI
10.33402/nd.2024-12-325-335
Анотація

Розглянуто внесок Ю. Зайцева в дослідження проблем дисидентства, опозиційного й антирежимного рухів другої половини ХХ ст. (до проголошення незалежності) в Україні. Відзначено його активну участь у роботі національних громадських організацій на зламі 80–90-х років ХХ ст., зближення з колишніми політв’язнями, їхній вплив на вибір ним тематики досліджень – опозиційних процесів в Україні після сталінської доби та перших публікацій про дисидентство. Наголошено на розробці науковцем проблем реалізації української національної ідеї як осердя державної ідеології та самостійного державного будівництва. Стверджено приділення значної уваги вивченню підпільних українських груп і організацій, зокрема Українського національного комітету, Української робітничо-селянської спілки, Українського національного фронту. Висвітлено їхню видавничу діяльність, нелегальне розповсюдження їхніх друкованих органів, певну практичну реалізацію своєї антитоталітарної боротьби, зокрема, крім поширення підпільної літератури, вивішення національних синьо-жовтих прапорів.

Розкрито боротьбу комуністичного режиму проти українського політичного, літературного, наукового, мистецького інакомислення, що спричинило низку судових процесів щодо учасників опозиційного руху, засудження їх на різні терміни ув’язнення.

Виокремлено роль жінок в українському русі Опору після сталінського періоду, наголошено на їхній громадсько-політичній та національно-культурній праці, відзначено їх внесок у змагання за українську державність.

Вказано на значний внесок дослідника в реалізацію проєкту «Усна історія України», його творчий доробок у вивчення політичної історії України.

Ключові слова
опозиційний рух, дисидентство, жінки-дисидентки, тоталітарний режим.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Ivan PATER
DOI
10.33402/nd.2024-12-325-335
Annotation

The study examines the contribution of Y. Zaitsev to the study of the problems of dissidence, opposition and anti-regime movements of the second half of the twentieth century (before the declaration of independence) in Ukraine. The author notes his active participation in the work of national public organisations at the turn of the 80s and 90s of the 20th century, his rapprochement with former political prisoners, their influence on his choice of research topics - opposition processes in Ukraine after the Stalinist era and the first publications on dissidence. The study emphasises the development by the scholar of the problems of implementing the Ukrainian national idea as the core of state ideology and independent state-building. The work examines underground Ukrainian groups and organisations, including the Ukrainian National Committee, the Ukrainian Workers‘ and Peasants’ Union, and the Ukrainian National Front. The author highlights their publishing activities, the illegal distribution of their printed organs, and some practical implementation of their anti-totalitarian struggle, including, in addition to the distribution of underground literature, the display of national blue and yellow flags. The author reveals the struggle of the communist regime against Ukrainian political, literary, scientific, and artistic dissent, which resulted in a series of trials against members of the opposition movement and their sentencing to various terms of imprisonment. The paper highlights the role of women in the Ukrainian Resistance movement after the Stalinist period, emphasising their socio-political, national and cultural work, and their contribution to the struggle for Ukrainian statehood. The author points to the researcher's significant contribution to the implementation of the Oral History of Ukraine project and his work in the study of the political history of Ukraine.

Keywords
opposition movement, dissidence, women dissidents, totalitarian regime.
Оголошення:
Новини:

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 1 вересня 2026 р. (Протокол № ), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 1 вересня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 53 від 01 вересня 2026 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.

ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ ІВАН ГРИГОРОВИЧ ПАТЕР

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з глибоким сумом повідомляє про смерть видатного українського історика, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, головного наукового співробітника відділу новітньої історії Івана Григоровича Патера.