Втрати Російської Федерації у техніці та живій силі в перший рік повномасштабного вторгнення на територію України

Автор
Олег МУРАВСЬКИЙ, Юлія МАТІЇВ
DOI
https://doi.org/10.33402/nd.2025-13-49-65
Анотація

Досліджено масштаби втрат особового складу та військової техніки ЗС РФ упродовж 2022 р., що стали наслідком провалу реалізації початкових стратегічних цілей збройної агресії проти України. На основі офіційних даних Генштабу ЗСУ, відкритих джерел, аналітичних висновків провідних міжнародних центрів реконструйовано хронологію й інтенсивність бойових дій у межах трьох основних стратегічних операцій (першої та другої оборонних і першої наступальної). Зазначено, що російські втрати в живій силі впродовж року сягнули десятків тисяч осіб, а в окремі періоди становили до тисячі вбитих і поранених щодня, що можна вважати безпрецедентними показниками для воєн сучасного типу.

Схарактеризовано специфіку бойових дій на Київському, Сумському, Донецькому, Херсонському та Харківському напрямках. Розглянуто співвідношення втрат у техніці РФ – танках, бронетранспортах, авіації, системах ППО, корабельному складі, засобах РЕБ і тиловій інфраструктурі. Окреслено особливості застосування українською стороною високоточної зброї (HIMARS, «Javelin», NLAW) та дронів-розвідників як чинників асиметричної переваги. Окрему увагу приділено втратам Росії в періоди організованих штурмів, зокрема «м’ясних атак» у Бахмутському секторі.

Виснувано, що саме значні втрати техніки та живої сили визначили зміну стратегічної логіки ведення бойових дій держави-агресора, а зафіксовані втрати особового складу й озброєння свідчать про прорахунки у стратегії використання ЗС РФ у повномасштабній війні проти України в перший рік повномасштабного вторгнення.

Ключові слова
Україна, Росія, збройна агресія, втрати, військова техніка, Збройні сили України, стратегічні операції, контрнаступ, Харківська операція, Херсонський напрямок.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Oleh MURAVSKIY, Yuliia MATIIV
DOI
https://doi.org/10.33402/nd.2025-13-49-65
Annotation

This study investigates the scale of personnel and military equipment losses suffered by the Armed Forces of the Russian Federation during 2022, resulting from the failure to achieve the initial strategic objectives of the armed aggression against Ukraine. Based on official data from the General Staff of the AFU, open sources, and analytical conclusions of leading international centers, the chronology and intensity of combat operations within the framework of three major strategic campaigns (the first and second defensive operations and the first offensive operation) have been reconstructed. Russian manpower losses during the year reached tens of thousands, with daily casualties of up to a thousand killed and wounded during peak periods – figures that can be considered unprecedented for modern warfare.

The article characterizes the specific nature of combat in the Kyiv, Sumy, Donetsk, Kherson, and Kharkiv directions and examines the ratio of Russia’s equipment losses – tanks, armored vehicles, aviation, air defense systems, naval assets, electronic warfare means, and logistical infrastructure. Special attention is given to the role of Ukraine’s use of precision-guided weapons (HIMARS, «Javelin», NLAW) and reconnaissance drones as key factors in achieving asymmetric advantage. Particular focus is placed on Russian losses during organized assaults, including the so-called «meat-grinder attacks» in the Bakhmut sector.

The study concludes that the considerable loss of both manpower and equipment fundamentally altered the strategic logic of warfare for the aggressor state. Recorded losses in personnel and armaments reflect critical miscalculations in Russia’s military strategy during the first year of the full-scale invasion of Ukraine.

Keywords
Russia, Ukraine, armed aggression, losses, military equipment, Armed Forces of Ukraine, strategic operations, counteroffensive, Kharkiv operation, Kherson direction.
Оголошення:
Новини:

Побачила світ аналітична записка «Державна політика подолання конфліктів історичної пам’яті у процесі консолідації української політичної нації в умовах російсько-української війни»

Публікація підготовлена за сприяння Національного фонду досліджень України. Її авторами є науковці, котрі працюють у проєкті «Історична памʼять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації»(2023.03/0207): Г. Дидик-Меуш (керівник проєкту), Роман Голик, Ірина Орлевич, Павло Артимишин, Наталія Колб, Наталія Мисак та Емілія Казан.

Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття»

Запрошуємо на Всеукраїнську наукову конференцію «Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття», яка відбудеться 3 жовтня 2025 р.