Проаналізовано проблему документування
участі українців у Першій світовій війні, їх героїзму, жертовності в боротьбі
за свою свободу як важливу складову історичної пам’яті. Наголошено, що в міжвоєнний
період входження українських земель до складу різних державних утворень
негативно позначилося на формуванні національної пам’яті. Зауважено, що в жодному
з них на офіційному рівні не стимулювали цілеспрямовані кроки з документування
ролі українців у бойових діях 1914–1918 рр. Акцентовано увагу на
громадській ініціативі, зокрема зі середовища ветеранів, із фіксування подій
воєнного лихоліття на полі бою, у запіллі (тилу) та зоні окупації російською
армією. Простежено процес документування воєнних звитяг українців від
зародження ініціативи ще 1914 р. до практичного втілення в повоєнний час,
а також визначено соціальний портрет реалізаторів та основні джерела фінансової
підтримки цього задуму.
На прикладі видавничого кооперативу
«Червона калина» проаналізовано особливості увічнення пам’яті про участь
українців, зокрема бійців Легіону УСС, у Першій світовій війні, у визначних
битвах на г. Маківка, під Галичем, Бережанами, під г. Лисоня, над р. Стрипа
тощо. Розглянуто основні видавничі проєкти кооперативу, пов’язані з
документуванням героїзму українців. Значну увагу приділено напрямам діяльності
місячника «Літопис Червоної калини» та річника «Історичний календар-альманах
Червоної калини», що перетворилися на справжній архів мемуарної, науково-популярної,
художньої літератури про військові звитяги українців. Простежено, що на їхніх
сторінках систематично популяризували питання участі українців у збройних
формуваннях на різних фронтах, тилове забезпечення війська, перебування під
російською окупацією, концентраційних таборах для біженців/виселенців, у полоні
й на засланні.
Розглянуто жанрові особливості
документування, репрезентовані не лише мемуаристикою, а й художньою прозою,
історичними розвідками/нарисами, публіцистикою та поезією. Акцентовано увагу на
публікації численного ілюстративного матеріалу з часу Великої війни, зокрема
світлин січових стрільців, їх повсякдення на фронті й запіллі, також картин,
малюнків, замальовок учасників Пресової квартири. Проаналізовано роль цих
видань у меморіалізації звитяг українців через публікацію локальних
мартирологів загиблих героїв, некрологів, звітів із відкриття пам’ятних знаків
на честь полеглих героїв, на місці визначних битв, упорядкування персональних і
братських поховань тощо.
The problem of documenting the participation of Ukrainians in the First
World War, their heroism, and sacrifice in the struggle for their freedom as an
important component of historical memory has been analysed. It was emphasized
that in the interwar period, the inclusion of Ukrainian lands in various state
formations had a negative impact on the formation of national memory. In any of
them no purposeful measures at the official level were taken to document the
role of Ukrainians in the hostilities during 1914–1918. Attention has been
focused on public initiative, in particular among veterans, to record the
events of wartime hardships both on the battlefield, in the rear and in the
zone of occupation by the Russian army. The process of documenting the military
victories of Ukrainians from the inception of the initiative in 1914 to its
practical implementation in the post-war period has been traced, and the social
portrait of the implementers and the main sources of financial support for this
idea have also been determined.
Using the example of the publishing cooperative «Chervona Kalyna», the features of
perpetuating the memory of the participation of Ukrainians, in particular, the
fighters of the USS Legion, in the First World War, in significant battles on
Makivka, near Halych, Berezhany, near Lysoneya, over the Strypa River are analysed. The main publishing projects of the
cooperative related to documenting the heroism of Ukrainians are considered.
Considerable attention is paid to the areas of activity of the monthly «Chronicle of Chervona Kalyna» and the yearbook «Historical Calendar-Almanac of Chervona Kalyna», which have become a real archive of memoir,
popular science, and fiction about the military exploits of Ukrainians. It was
observed that their pages systematically popularized the issues of Ukrainian
participation in armed formations on various fronts, logistical support for the
army, being under Russian occupation, in concentration camps for
refugees/deportees, in captivity, and in exile.
The genre features of documentation, represented not only by memoirs,
but also by fiction, historical investigations/essays, journalism and poetry
were examined. Attention was focused on the publication of numerous
illustrative material from the times of the «Great War», in particular, photographs of Sich riflemen, their
daily lives at the front and in the rear, as well as paintings, drawings, and
sketches by members of the Press Apartment. The role of these publications in
the memorialization of the victories of Ukrainians through the publication of
local martyrologies of fallen heroes, obituaries, reports on the opening of
memorial signs in honour of fallen heroes at the sites of significant battles,
the arrangement of personal and fraternal burials, etc. were analysed.
На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора за спеціальністю В9 Історія та археологія.