Проаналізовано
донесення радянських агентів про події 1938–1939 рр. у Карпатській
Україні. З’ясовано, що їхня більшість охоплює значно ширший хронологічний
період, а досліджуваних подій, стосується лише певна частина документа. Виявлено
псевда 20 авторів агентурних донесень: «Герасимов», «Гущак», «Бразильський»,
«Чорний», «Синус», «Грот», «Ігор», «Людвіг», «Янек», «Петров», «Бистрий», «Тиса»,
«Кишфалуш», «Самарін», «Скалов», «Тишко», «Марко», «Карий», «Остап» і «Чумаченко».
Зазначено, що їхня кількість була значно більшою. З-поміж цих авторів донесень
ідентифіковано трьох: «Герасимова» (Івана Гермакіна), «Остапа» (Олексія
Великдуса) і «Тису» (Миколу Бандусяка). Крім того, встановлено детальні
біографічні дані «Чумаченка». На основі цієї інформації доведено, що названі особи
були місцевими жителями та брали активну участь у громадсько-політичному житті
регіону.
Констатовано, що агентурні повідомлення про події Карпатської України
написані з 26 жовтня 1944 р. по
23 травня 1952 р., понад половину з них – у перший повоєнний рік. Зауважено,
що тематично агентурні повідомлення – це переважно характеристики певних осіб
або невеликих груп, які обмежуються конкретним тереном, хоча трапляються і розлогі,
де автори не лише описують, а й аналізують досліджувані події.
З’ясовано, що основними темами донесень були: становлення політичних і державних
інституцій, вплив на це міжнародної ситуації, «погроми» проукраїнського
населення щодо євреїв, моквофілів і мадярофілів, вибори до сейму, робота в цей час
на Закарпатті агентури західних розвідок, спротив «січовиків» вторгненню
окупантів, діяльність диверсантів, бойові ексцеси, репресії угорської влади та
шляхи порятунку, які обирали прибічники Карпатської України.
The purpose of the article is to analyse reports by Soviet agents about the events of 1938–1939 in Carpathian Ukraine. It was found that the vast majority of them cover a much wider chronological period. At the same time, only a certain part of the document concerns the investigation. The article discovered the pseudonyms of twenty authors of intelligence reports. In particular, «Gerasimov», «Gushchak», «Brazilsky», «Black», «Sinus», «Grota», «Ihor», «Ludvig», «Yaneka», «Petrov», «Bystrogo», «Tisu», «Kishfalusha», «Samarin», «Skalova», «Tyshka», «Marka», «Karogo», «Ostapa» and «Chumachenko». Undoubtedly, their number was much larger. Among the mentioned authors of the reports, it was possible to identify three: «Gerasimov» (Ivan Germakina), «Ostapa» (Olexii Velikdusa) and «Tysa» (Mykola Bandusiak). In addition, detailed biographical data on «Chumachenko» were established. Based on this information, it was proven that the people mentioned were local residents and took an active part in the social and political life of the region.
It was established that intelligence reports about events in Carpathian Ukraine were written in the period from October 26, 1944. to May 23, 1952 More than half of them in the first post-war year. Thematically, the agency messages mentioned are mostly characteristics of certain individuals or small groups of people and are limited to a specific area. Although extensive agency messages do happen. Their authors not only describe, but also analyse the studied events.
It was found that the key topics of the reports were: the formation of political and state institutions, the influence of the international situation on it, «pogroms» of the pro-Ukrainian population against Jews, Mokvophiles and Magyarophiles, elections to the Diet, the work of Western intelligence agencies in Transcarpathia during this period, the resistance of the «Sichovites» to the invasion of the invaders, the activities of saboteurs, military excesses, repressions by the Hungarian authorities and the ways of salvation chosen by supporters of Carpathian Ukraine.
На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора за спеціальністю В9 Історія та археологія.