Розглянуто військову і громадську
діяльності підполковника Армії УНР О. Ященка, уродженця Варшави, рідним
містом для якого з дитинства став Житомир. На основі розсекречених архівних
документів спецслужб, що зберігаються в ГДА СБУ, реконструйовано основні
сторінки військової біографії та цивільного життя цієї, донедавна невідомої –
як в українській історії, так і у краєзнавчій літературі – постаті. Простежено,
що військова служба в царській армії для О. Ященка почалася після
закінчення Орловського кадетського корпусу та Київського військово-піхотного
училища. Встановлено, що з початком Великої війни був на фронті, воював у
Галичині, у Карпатах, мав нагороди, у роки Української Центральної Ради
підтримував процеси українізації війська, за Гетьманату був призначений
комендантом Катеринославського повіту, згодом став підполковником штабу
Головного інтендантського управління Військового міністерства УНР, працював у
Луцьку та Варшаві. З’ясовано, що після інтернування О. Ященко пов’язав своє життя з
Волинським воєводством: працював художником мандрівного театру в Ковелі,
вчителював, був членом Острозької філії УЦК, а в 1932 р. відійшов від
громадської роботи – купив землю і почав господарювати, завів пасіку на хуторі
поблизу містечка Тучин Рівненського повіту.
Зауважено, що початковий період Другої
світової війни і прихід більшовицької влади у край не торкнулися колишнього
підполковника Армії УНР: живучи самотньо на хуторі, він не потрапив під приціл
органів НКВС. Встановлено, що посилення жорстокості нацистського окупаційного
режиму змусило його шукати захисту серед українських повстанців, відтак, поділяючи
ідеали УПА, він рушив на лівобережжя Горині, яку контролювала УПА-Північ.
Висвітлено роботу О. Ященка («Хуста») як
перекладача політвідділу штабу УПА-Північ, який очолював Я. Бусел («Галина»). Зазначено,
що терор нацистів проти повстанців змусив О. Ященка повернутися на хутір,
де 1944 р. його заарештували органи НКВС. Проаналізовано власні свідчення
підполковника, простежено його поведінку під час затримання, а також засудження
Військовим трибуналом військ НКВС Київської обл. до розстрілу.
The article is devoted to the military and public activities of lieutenant colonel O. Yashchenko, a native of Warsaw, whose hometown from childhood was Zhytomyr. The article, based on declassified archival documents of special services stored in the Branch State Archive of the Security Service of Ukraine, reconstructs the main pages of the military biography and civilian life of this until recently unknown figure, both in national history and in local history literature. It has been traced that military service in the tsarist army for O. Yashchenko began after graduating from the Cadet Corps in Oryol and the Kyiv Military Infantry School. With the beginning of the Great War, he was at the front, fought in Galicia, in the Carpathians, and had awards. With the beginning of the Ukrainian revolution, he supported the processes of Ukrainization of the army, during the Hetmanate he was appointed commandant of the Katerynoslav district, later as a lieutenant colonel of the headquarters of the Chief Quartermaster Department of the Ministry of War of the Ukrainian People's Republic, he worked in Lutsk and Warsaw. It was found out that after the internment, O. Yashchenko connected his life with the Volyn Voivodeship: he worked as an artist of the traveling theater in Kovel, was a teacher, a member of the Ukrainian Central Committee Ostroh branch. In 1932, he withdrew from public work, bought land and started farming, established an apiary on a hamlet near the town of Tuchyn, Rivne District.
The initial period of the Second World War and the arrival of Bolshevik power in the region did not affect the former lieutenant colonel of the UNR Army: living alone on a farm, he did not come under the crosshairs of the NKVD authorities. The increasing brutality of the Nazi occupation regime forced the lieutenant colonel to seek protection among the Ukrainian rebels. Sharing the plans of the UPA (the Ukrainian Insurgent Army), he moved to the territory of the left bank of the Horyn, which was controlled by the UPA-North group.
Oleksandr Yashchenko, Hetmanate, UNR Army, Volyn Voivodeship, UPA, NKVD.
На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора за спеціальністю В9 Історія та археологія.