Встановлено, що впродовж усієї історії
нафтової промисловості Галичини XIX – початку XX ст. важливою складовою її
становлення та розвитку були не лише нові технології видобутку, а й
висококваліфіковані інженери-нафтовики, які спричинилися до створення потужних
нафтопереробних підприємств. Зазначено, що важливе місце в підготовці фахових
спеціалістів цієї галузі займали вищі навчальні заклади, зокрема впродовж
1894–1921 рр. Цісарсько-королівська Політехнічна школа у Львові, яка від
1921 р. змінила назву на «Львівська політехніка». Зауважено, що у 20–30-х
роках XX ст.
цей навчальний заклад був не лише одним із провідних науково-освітніх осередків,
а й вважався кузнею висококваліфікованих фахівців, які залишили яскравий слід
не лише в університетській науці досліджуваного періоду, а й промисловості,
зокрема нафтовій.
Описано події та з’ясовано факти,
пов’язані із проф. С. Пілятом – однією з найяскравіших і найхаризматичних
постатей в історії видобувної та нафтопереробної промисловостей Галичини першої
третини XX ст.
і наукового осередку Львова загалом. Встановлено, що життя успішного піонера
нафтової промисловості міжвоєнної Галичини, одного з талановитіших
представників наукового середовища хіміків-технологів Львівської політехніки, трагічно
обірвалося в липні 1941 р., коли німецька окупаційна влада розстріляла на
Вулецьких пагорбах у Львові шерег відомих науковців із різних навчальних
закладів міста. Констатовано, що смерть проф. С. Пілята і його
колег-науковців від жахливого нацистського режиму була великою втратою не лише
для нафтодобувної та переробної галузей, а й наукової спільноти Польщі
міжвоєнного періоду зокрема та світової загалом. Зауважено, що наукова спадщина
і практичні напрацювання С. Пілята не зникли безслідно, а його справу
продовжили учні.
нафта, «Галицька Каліфорнія», Львівська політехніка,
нафтопереробна галузь, Львів, рафінерія, війна, Вулецькі пагорби, наукова
школа.
It is
established that throughout the history of the oil industry of Galicia in the
19th and early 20th centuries, an important component of
its formation and development was not only new production technologies, but
also highly qualified oil engineers, who led to the creation of powerful oil
refineries. Higher education institutions played an important role in the
training of specialists in this field, in particular, in 1894–1921, the Imperial-Royal Polytechnic School in Lviv, which
changed its name to Lviv Polytechnic in 1921. In the 20s and 30s
of the 20th century, this educational institution was not only one
of the leading scientific and educational centres, but was also considered to
be a kind of forge of highly qualified specialists who left a bright mark not
only in the university science of the studied period, but also in industry, in
particular the oil industry.
The events
and facts related to Professor S. Pilat, one of the brightest and most
charismatic figures in the history of the mining and oil refining industry of
Galicia in the first third of the 20th century, and the scientific
centre of Lviv in general, are described.
The life of a successful pioneer of the oil industry in interwar
Galicia, one of the most talented representatives of the scientific community of
chemical technologists at Lviv Polytechnic, was tragically cut short in July
1941 when the German occupation authorities shot a number of well-known
scientists from various educational institutions of the city on the Vuletsky
Hills in Lviv. The death of Professor S. Pilat and his fellow scientists from
the horrific Nazi regime was a great loss not only for the oil production and
refining industry, but also for the scientific community of interwar Poland and
the world at large. However, S. Pilatʼs scientific heritage and practical
achievements did not disappear without a trace, and his students continued his
work.
На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора за спеціальністю В9 Історія та археологія.