ПОЛЬСЬКЕ ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА В МІЖВОЄННОМУ ЛЬВОВІ В ХХ СТОЛІТТІ

Розглянуто діяльність мистецьких угруповань та напрямів у контексті загальнодержавних та місцевих об’єднань. Виокремлено мистецькі гуртки, серед яких наймасовіше, що діяло у Львові, залишалося Товариство приятелів образотворчого мистецтва, яке гуртувало творчу еліту всієї Галичини і куди, крім поляків, входили українці, євреї, німці. Мистецькі кадри готувала Вільна академія мистецтв на чолі з інженером Л. Підгорецьким, що існувала в місті до 1924 р. Простежено особливості виставкового життя Львова, що розвивалося за сприяння мистецьких товариств та об’єднань, які неодноразово проводили свої виставки в Палаці мистецтв та Промисловому музеї. Спробою вирватися поза національні рамки та згуртуватися навколо високих мистецьких ідей та цінностей стало створення Львівського професійного союзу митців-пластиків. У рекламно-комерційних цілях використовували плакати в стилі Арт-Деко, насамперед завдяки майстру Казимиру Пьотровичу.

Встановлено, що творчі пошуки в скульптурі нерідко перегукувалися з основними напрямами розвитку живопису. Розвиток архітектури Львова був тісно пов’язаний з основними напрямами західноєвропейського будівництва. Протягом 1920-х років в архітектурі продовжував домінувати класицистичний модерн. «Садовий стиль» польська влада використовувала як рекламу національного архітектурного стилю, тому на теренах Галичини при зведенні адміністративних, військових та житлових будинків перевага належала саме йому.