Листопадове повстання 1830–1831 років у спільній культурній пам’яті поляків та українців

Подано характеристики окремих зразків зброї, елементів військового спорядження з колекцій Національного музею ім. короля Яна ІІІ та Львівського історичного музею (ЛІМ) часів Листопадового повстання 1830–1831 рр., яке залишило помітне місце у спільній культурній пам’яті двох народів – польського та українського.

Методологія дослідження спирається на принципи історизму, об’єктивності та системності. З’ясовано, що зброя та елементи військового спорядження учасників повстанського руху дають можливість глибше пізнати й дослідити історію польських національно-визвольних змагань першої половини ХІХ ст., краще зрозуміти хід історичних подій, які в подальшому визначили становлення Польщі як незалежної європейської держави.

Згадано про підтримку, яку надавали повстанцям польські патріоти Львова та Галичини, зокрема студентська молодь; стверджено участь львівських добровольців з корпусу генерала Юзефа Дверніцького (Józef Dwernicki) у битві під Гороховим, а також у боях на Волині та Поділлі. Висвітлено представлення теми Листопадового повстання у залах Національного музею ім. короля Яна ІІІ і ЛІМ, розглянуто повстанську зброю з фондосховищ Львівського історичного музею (ЛІМ). Певна увага звернута на меморіальну зброю, елементи обмундирування, що належали відомим особам часів Листопадового повстання, таким, як генерал Людвік Годзава-Кіцький (Ludwik Godzawa-Kicki), Ігнацій Крушевський (Ignacy Kruszewski), Антоній Лянцкоронський (Antoni Lanckoronski), Мечислав Потоцький (Mieczysław Potocki), Ксаверій Несьоловський (Ksawery Nesiołowski).

Констатовано, що для українців польська національно-визвольна боротьба на початку ХІХ ст. стала прикладом того, як треба самовіддано і наполегливо боротися за самостійність, національну ідентичність, упевнено йти до поставленої визвольної мети, незважаючи на імперський московський гніт та жорстокі репресії.