Дипломатичний шлях до Гадяцької угоди (1657 рік – перша половина 1658 року)

Досліджено зовнішньополітичні кроки короля Польщі Яна Казимира ІІ Вази та гетьмана Війська Запорізького Івана Виговського щодо політичного зближення їх держав. З’ясовано, що основні зацікавлення й дипломатичні ініціативи й активність у веденні переговорів виявили представники Речі Посполитої. Проаналізовано практичні заходи, прийоми і методи, застосовані з урахуванням конкретних умов і характеру розв'язуваних завдань їхньої зовнішньої політики. Вивчено дії очільників двох держав і наділених повноваженнями для перемовин державних діячів як посередників між королем і гетьманом та їх дипломатів у процесі розробки угод з урахуванням національних та соціальних інтересів їхніх суспільних станів. Розкрито зміст ведення переговорів й наведено основні аргументи договірних сторін на користь врегулювання тогочасних і запобігання майбутніх конфліктів у взаєминах між Польщею й Україною. Виокремлено два основні етапи на шляху досягнення порозуміння і партнерства: 1) заходи щодо досягнення миру в 1657 році; 2) зусилля, які докладали договірні сторони заради укладення політичної угоди в першій половині 1658 р. Відзначено, що успіх переговорів забезпечили особисті дипломатичні здібності головного «лоббіста» політичних перемовин С.К.Бєнєвського. Зроблено висновок про невдалі спроби Москви зруйнувати конструкції миру й порозуміння між Польщею й Україною.