Дипломатичний шлях до Гадяцької угоди (1657 рік – перша половина 1658 року)

Автор

Андрій Боляновський

DOI

10.33402/up.2024-17-7-35

Анотація

Досліджено зовнішньополітичні кроки короля Польщі Яна Казимира ІІ Вази та гетьмана Війська Запорізького Івана Виговського щодо політичного зближення їх держав. З’ясовано, що основні зацікавлення й дипломатичні ініціативи й активність у веденні переговорів виявили представники Речі Посполитої. Проаналізовано практичні заходи, прийоми і методи, застосовані з урахуванням конкретних умов і характеру розв'язуваних завдань їхньої зовнішньої політики. Вивчено дії очільників двох держав і наділених повноваженнями для перемовин державних діячів як посередників між королем і гетьманом та їх дипломатів у процесі розробки угод з урахуванням національних та соціальних інтересів їхніх суспільних станів. Розкрито зміст ведення переговорів й наведено основні аргументи договірних сторін на користь врегулювання тогочасних і запобігання майбутніх конфліктів у взаєминах між Польщею й Україною. Виокремлено два основні етапи на шляху досягнення порозуміння і партнерства: 1) заходи щодо досягнення миру в 1657 році; 2) зусилля, які докладали договірні сторони заради укладення політичної угоди в першій половині 1658 р. Відзначено, що успіх переговорів забезпечили особисті дипломатичні здібності головного «лоббіста» політичних перемовин С.К.Бєнєвського. Зроблено висновок про невдалі спроби Москви зруйнувати конструкції миру й порозуміння між Польщею й Україною.

Ключові слова

Польща, Україна, Військо Запорізьке, Гадяцька угода.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Andrii BOLIANOVSKYI

DOI

10.33402/up.2024-17-7-35

Annotation

The foreign policy steps of the Polish king Jan Casimir II Waza and the hetman of the Zaporizhzhia Army Ivan Vyhovskyi regarding the political rapprochement of their states are examined. It was found that representatives of the Polish-Lithuanian Commonwealth demonstrated the main interest and diplomatic initiatives and activity in conducting negotiations. The practical measures, means and methods applied taking into account the specific conditions and the nature of the solved tasks of their foreign policy are analyzed. The actions of the heads of the two states and statesmen empowered to negotiate as mediators between the king and the hetman and their diplomats in the process of drafting agreements taking into account the national and social interests of their social groups are studied. The content of the negotiations is revealed and the main arguments of the contracting parties in favor of the settlement of current and prevention of future conflicts in relations between Poland and Ukraine are given. Two main stages on the way to achieving understanding and partnership are singled out: 1) measures to achieve peace in 1657; 2) efforts made by the contracting parties to conclude a political agreement in the first half of 1658). It was noted that the decisive success of the negotiations was ensured by the personal diplomatic abilities of the main "lobbyist" of the political negotiations, Stanislaw Kazimierz Bienewki. A conclusion was made about Moscow's unsuccessful attempts to destroy the construction of peace and co-understanding between Poland and Ukraine.

Keywords

Poland, Ukraine, Zaporizhzhya Army, Hadiach Agreement.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 1 вересня 2026 р. (Протокол № ), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 1 вересня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 53 від 01 вересня 2026 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.

ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ ІВАН ГРИГОРОВИЧ ПАТЕР

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з глибоким сумом повідомляє про смерть видатного українського історика, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, головного наукового співробітника відділу новітньої історії Івана Григоровича Патера.