Дисидентський рух у СРСР: роль українсько-польської співпраці

Автор
Роксолана ПОПЕЛЮК
DOI
10.33402/up.2024-17-214-229
Анотація

Проаналізовано характерні ознаки дисидентського руху у країнах Центрально-Східної Європи, що розвивався під тиском радянської тоталітарної системи. Прослідковано хронологію подій та еволюцію опозиційної боротьби у країнах «соціалістичного табору». Виокремлено важливість революцій проти прокомуністичної влади Німецької Демократичної Республіки, Угорської Народної Республіки та Польської Народної Республіки у часи відлиги, значення діяльності дисидентів під страхом репресій у період застою та активізацію руху через пом’якшення системи в часи перебудови. Виділено значення співпраці між дисидентами різних країн та особливо наголошено на взаємодії між опозиціонерами Української РСР та ПНР. Діяльність українських та польських опозиційних організацій змінювалася під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, але опозиціонери обох країн розуміли та акцентували увагу на важливості спільної боротьби проти тоталітаризму. На основі розповідей дисидентів проаналізовано особливості та складності спільної боротьби за свободу. Зазначено, що радянська тоталітарна система активно працювала над розпаленням міжетнічної ворожнечі між двома народами, щоб уникнути їх об’єднання у боротьбі проти влади. Та дисиденти все ж активно працювали разом, внаслідок чого опозиційні «Солідарність» і Народний Рух України стали рушіями демократичних змін у Польщі та Україні під спільним гаслом «За вашу і нашу свободу».

Ключові слова
дисидентство, СРСР, УРСР, репресії, політика, українсько-польські відносини, «Солідарність», Народний Рух.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Roksolana POPELYUK
DOI
10.33402/up.2024-17-214-229
Annotation

The article analyzes the characteristic features of the dissident movement in the countries of Central and Eastern Europe, which developed under the pressure of the Soviet totalitarian system. The chronology of events and the evolution of the opposition struggle in the countries of the socialist camp are followed. The importance of revolutions against Soviet power in Germany, Hungary, and Poland during the «thaw» period, the significance of the activities of dissidents under the threat of repression during the «stagnation» period, and the activation of the movement due to the softening of the system during the «perestroika» period are highlighted.

The importance of cooperation between dissidents of different countries is highlighted, and the interaction between oppositionists of the Ukrainian SSR and the Polish People’s Republic is especially emphasized. The activities of Ukrainian and Polish opposition organizations changed under the influence of internal and external factors, but the oppositionists of both countries understood and emphasized the importance of a joint struggle against totalitarianism. Based on the stories of the dissidents, the peculiarities and complexities of the common struggle for freedom were analyzed. It is noted that the Soviet totalitarian system actively worked to incite inter-ethnic enmity between the two peoples in order to avoid their unification in the struggle against the authorities. Dissidents nevertheless actively worked together, as a result of which the opposition «Solidarity» and the People’s Movement of Ukraine became drivers of democratic changes in Poland and Ukraine under the common slogan – «For your and our freedom»
Keywords
dissident, USSR, repression, Ukrainian-Polish relations, «Solidarity», People’s Movement.
Оголошення:
Новини:

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 1 вересня 2026 р. (Протокол № ), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 1 вересня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 53 від 01 вересня 2026 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.

ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ ІВАН ГРИГОРОВИЧ ПАТЕР

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з глибоким сумом повідомляє про смерть видатного українського історика, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, головного наукового співробітника відділу новітньої історії Івана Григоровича Патера.