Археографічна діяльність Атанасія Великого
Висвітлено
археографічну діяльність архимандрита Генеральної управи Чину св. Василія
Великого, історика та богослова Атанасія Великого (1918–1982) крізь призму
життя і творчості української наукової інтелігенції поза УРСР/СРСР. Використано
стратегії просопографії і компаративістики, методики археографії для
конструювання інтелектуальної біографії відомого археографа. Актуалізовано
маловідомі у науковому обігу різновидові джерела з історії та культури України,
її Церкви, які упорядковував і видавав у Римі А. Великий. Представлено нарації
(документи римських понтифіків і архиєреїв XVII–XX ст., акти і листи Конгрегації
пропаганди віри, листи апостольських нунціїв, епістолярій Київських католицьких
митрополитів, документи Берестейської унії та її творців XVI–XVII ст., документи беатифікаційного
та канонізаційного процесів Йосафата Кунцевича 1623–1867 рр. та ін.) й висновки,
які доповнюють інтелектуальний літопис Української Церкви, української
еміграції другої половини ХХ ст., зокрема життєдіяльність української
наукової інтелігенції в Італії та Ватикані.
The article highlights the archival activity of
Archimandrite of the General Administration of the The Order of Saint Basil the
Great, historian and theologian Athanasius G. Welykyj (1918–1982) through the prism of the life and
work of the Ukrainian intellectual elite outside the USSR/SSSR. The research
methodology employs prosopography and comparative strategies, as well as
archaeography techniques to construct the intellectual biography of the
renowned archaeographer. The scientific novelty of the work lies in the
actualization of lesser-known varieties of sources in the scientific orbit
related to the history and culture of Ukraine and its Church, which Athanasius Welykyj
organized and published in Rome. The presented narratives (documents of Roman Popes
and bishops from the 17th
to the 20th century, acts and letters of the Sacred Congregation for
the Propagation of the Faith, letters of apostolic
nuncios, epistolary of the Kiev
Catholic metropolitans, documents of the Union of Brest and its creators from
the 16th to 17th centuries, documents of the
beatification and canonization processes of Josaphat Kuntsevych from 1623 to
1867, etc.) and conclusions complement the intellectual chronicle of the
Ukrainian Church, Ukrainian emigration in the second half of the 20th
century, especially the life of the Ukrainian intellectual elite in Italy and
the Vatican.