21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.
МОВНИЙ ПОРТРЕТ УКРАїНЦЯ ХVI–XVIII CТ. ЯК ВИЯВ МІЛІТАРНОї КУЛЬТУРИ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ
Автор
Ганна ДИДИК-МЕУШ
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-111-129
Анотація
Висвітлено важливі аспекти діахронійного мовознавства: значення писемних текстів,
характеристику історика мови як дослідника; специфіку укладання історичних словників
української мови і їхню відмінність від словників сучасної літературної мови. Розв’язання
цих питань дасть змогу якнайповніше представити особливість мілітарної (військової)
лексики української мови XVI–XVIII ст. у форматі історичного словника.
Подано міркування щодо авторства першого історичного словника української мови
«О Малороссіи. О древнихъ обычаяхъ малороссійскихъ, о службѣ воинской и гражданской,
о чинах и должностяхъ чиновникові. По алфавиту» (1808), який традиційно пов’язують з
Василем Ломиковським (1777 – бл.1848) як його укладачем та Олександром Лазаревським
як видавцем, що опублікував рукопис із назвою «Словарь малорусской старины» (1894).
Запропоновано характеристику військової лексики української мови XVI–XVIII ст.
з позицій комбінаторної лінгвістики, а також аргументовано важливість лексикографічної
кодифікації слів методом сполучуваності. Засвідчено особливості тлумачення словосполучень у невеликих за обсягом словничках (глосаріях) як додатків до текстів українських
пам’яток, опублікованих за останні десятиліття. Комбінаторний підхід у лексикографії
сприяє точнішому відтворенню мовної ситуації минулого загалом і мовного портрета
українця, носія мови, зокрема.
Ключові слова
українські писемні пам’ятки, історична лексикографія, мовний портрет, міліарна культура, військова лексика, комбінаторна лінгвістика, сполучуваність.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Hanna DYDYK-MEUSH
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-111-129
Annotation
The article elucidates crucial aspects of diachronic linguistics: the importance of written
texts, the characteristics of a language historian as a researcher, the specifics of compiling historical dictionaries of the Ukrainian language, and their difference from modern literary language
dictionaries. Solving these issues will allow us to present as complete as possible features of the
military vocabulary of the Ukrainian language of the 16th–18th centuries in a historical dictionary.
Alongside, opinions on the authorship of the first historical dictionary of the Ukrainian language «O Malorossii. O drevnikh obychaiakh malorossiiskikh, o sluzhbe voinskoi i grazhdanskoi,
o chinakh i dolzhnostiakh chinovnikov. Po alfavitu» (1808), which is traditionally associated
with Vasyl Lomykovskyi (1777 – around 1848) as its compiler, and Oleksandr Lazarevskyi
as a publisher, who published a manuscript «Slovar malorusskoi stariny» (1894), are given.
What is more, the author argued characteristics of the military vocabulary of the Ukrainian
language of the 16th–18th centuries from the standpoint of combinatory linguistics and the importance of word lexicographic codification by the connectivity method. Traits of the interpretation
of phrases in small dictionaries (glossaries), as appendices to the texts of Ukrainian monuments,
published in recent decades, are confirmed. A combinatory approach in lexicography contributes to a more accurate reproduction of the language situation of the past in general and a language
portrait of Ukrainians, native speakers in particular.
Keywords
Ukrainian written monuments, historical lexicography, language portrait,
military culture, military vocabulary, combinatory linguistics, connectivity.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»
23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.
Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.