ПАРАФІЯЛЬНЕ ЖИТТЯ ГАЛИЦЬКОї МИТРОПОЛІї ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОї ЦЕРКВИ У РОКИ ПЕРШОї СВІТОВОї ВІЙНИ: ПОВСЯКДЕННЯ ТА КРИЗОВІ ЯВИЩА
Автор
Олег ПАВЛИШИН
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-130-157
Анотація
Розглянуто життя сільських парафій Греко-Католицької Церкви в Галичині у роки
Першої світової війни. Церква зіткнулася з кадровою проблемою: частина священників
відступила перед росіянами, залишивши парафіян без духовної опіки, частина – виїхала в
Росію. Російська влада у церковно-релігійній сфері проводила обережну політику й не запроваджувала православ’я тиском. Місцеві греко-католики пізнали специфіку православ’я
через церковні практики окупантів. На православ’я перейшло близько 50 священників та
незначна частина вірян. Унаслідок воєнних дій Церква на селі зазнала матеріальних втрат:
зруйновано храми, реквізовано дзвони, знищено парафіяльні чи священницькі бібліотеки.
Досліджено літургійні нововведення воєнного часу: скорочення тривалості та регулярності богослужінь, спрощення процедури сповіді. З’ясовано, що продуктовий дефіцит
спричинив економію та заміну окремих компонентів літургійного призначення.
Звернуто увагу на те, що влада для заохочення селян до праці на поміщицьких
землях зверталася до духовенства, а воєнно-господарський примус загострив стосунки
поміж місцевим селянством і священниками, які виступали трансляторами непопулярних
розпоряджень влади.
Зазначено, що демонстрація ГКЦ лояльності до австрійської влади виявлялася у
відмові від вживання під час богослужіння терміна «православний». Запровадження у
Станиславівській єпархії григоріанського календаря викликало негативну реакцію з боку
частини духовної та світської інтелігенції, натомість селяни сприйняли реформу досить
спокійно. У роки війни здійснено українізацію церковного життя, зокрема перехід церковних часописів на фонетичну транскрипцію.
Виявлено, що війна спричинила падіння моральних стандартів серед парафіян: почастішали випадки порушення прав чужої власності; невпорядковані інтимні стосунки
дівчат і заміжніх жінок із солдатами призвели до народження позашлюбних дітей, збільшення венеричних захворювань у краю.
Простежено небажані явища в середовищі священників, ставлення вірян до високої
плати у готівці і данини хлібом за відправлення парастасів. З’ясовано, що греко-католицькі
У священники зуміли подолати напружений характер стосунків зі своїми парафіянами в
роки війни й були на перших ролях під час встановлення влади ЗУНР.
Ключові слова
Галичина, Перша світова війна, Греко-католицька церква, парафіяльне духовенство, повсякдення, духовне життя.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Oleh PAVLYSHYN
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-130-157
Annotation
The life of rural parishes of the Greek Catholic Church in Halychyna during the First
World War is considered. The church faced a staffing problem: some priests retreated before the
Russians, leaving the parishioners without spiritual care, some – went to Russia. Russian authorities in the church-religious sphere pursued a cautious policy and did not introduce Orthodoxy
under pressure. Local Greek Catholics learned about the specifics of Orthodoxy through the
church practices of the occupiers. About 50 priests and a small number of believers converted to
Orthodoxy. As a result of hostilities, the church in the village suffered material losses: churches
were wrecked, bells were confiscated, parish or priestly libraries were destroyed.
The situation of wartime caused liturgical innovations: reduction of duration and regularity of services, simplification of the procedure of confession. The food shortage led to savings
and the replacement of certain components of the liturgical purpose.
Authorities, to encourage peasants to work on landed estates, appealed to the clergy.
Military and economic coercion exacerbated relations between the local peasantry and priests,
who acted as translators of unpopular government orders.
The GCC’s demonstration of loyalty to the Austrian authorities was manifested in the
refusal to use the term «Orthodox» during worship. The introduction of the Gregorian calendar in the Stanislaviv eparchy provoked a negative reaction from the part of the spiritual
and secular intellectuals, while the peasants took the reform quite calmly. During the war, the
Ukrainianization of church life was carried out, in particular, the transition of church magazines
to phonetic transcription.
The war caused a decline in moral standards among parishioners: violations of other
people's property rights became more frequent; disorderly intimate relations of girls and
married women with soldiers led to the birth of illegitimate children, an increase in sexually
transmitted diseases in the region. Adverse events also occurred among priests. Believers critically evaluate the high fee in cash and tribute to bread for sending parastases. The authority of
the priests also faltered. Greek Catholic priests managed to overcome the tense nature of relations with their parishioners, which developed during the war and were at the forefront during
the establishment of power in Western Ukraine.
Keywords
Halychyna, First World War, Greek-Catholic Church, parish clergy, everyday
life, spiritual life.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Директора Інституту Ігоря Соляра обрано членом-кореспондентом НАН України від Відділення історії, філософії та права
Членом-кореспондентом НАН України від Відділення історії, філософії та права обрано директора Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря СОЛЯРА – відомого українського історика, дослідника військової історії, історії Західної України між двома світовими війнами ХХ ст. та сучасних державотворчих процесів.
Христос Воскрес!
Сердечно Вітаємо зі Світлим Святом Христового Воскресіння!