20–24 липня 2026 року філологи Інституту – Тетяна
Ястремська, Оксана Сімович, Ірина Романина, Марина Демедюк та Наталія Хібеба –
провели діалектологічно-фольклористичну експедицію на Гуцульщину, відвідавши
села Криворівня, Буковець і Красник Верховинського району Івано-Франківської
області.
СТАН КОМУНІКАЦІЇ У РУДКІВСЬКОМУ ПОВІТІ ЗУНР (ЛИСТОПАД 1918 РОКУ – ТРАВЕНЬ 1919 РОКУ)
Автор
Дмитро ПУГАЧ
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2022-18-31-41
Анотація
Розглянуто стан комунікацій у Рудківському повіті Західноукраїнської Народної Республіки впродовж листопада 1918 р. – травня 1919 р. Простежено значення засобів зв’язку для функціювання держави та суспільства, закцентовано увагу на кризових явищах у цій галузі та досліджено причини їхнього виникнення. Встановлено, що налагодити ефективне залізничне сполучення в повіті вдалося не відразу з низки причин.
З одного боку, помічено такі загальнодержавні проблеми як кадровий, паливний і матеріальний голод, надужиття державних органів та дезорганізація руху. Із другого – вказано, що функціювання місцевої залізниці мало свої особливості: внаслідок втрати Львова тривалість і довжина пересування суттєво збільшилися, у повіті не було зафіксовано розкрадання залізничного майна, проте траплялися випадки саботажу серед залізничників. Розкрито заходи, до яких вдався уряд задля вирішення кризи.
Продемонстровано, що інші засоби пересування, насамперед звичайні дороги, попри ремонтні роботи військової адміністрації та цивільного населення, перебували в незадовільному стані через природні лиха, недбалість чи зловживання місцевих жителів. На прикладі функціювання локальних мереж пошти, телеграфу й телефону показано відображення таких загальнодержавних тенденцій, як охорона та відновлення телеграфних ліній, повільне створення поштових станцій та урядів і труднощі з українізацією державної емблематики в регіональному масштабі.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Dmytro PUHACH
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2022-18-31-41
Annotation
The article analyzes the state of communications in the Rudkiv District of the West Ukrainian People's Republic during November 1918 – May 1919. It highlights the importance of the means of communication for the functioning of the state and society; pays attention to crisis phenomena; and investigates the reasons for their occurrence. It is demonstrated that, for a number of reasons, it was not possible to establish an effective railway connection in the county immediately. On the one hand, the article notices such problems of a state scale as personnel, fuel and material hunger, abuse of power by civil servants, and disorganization of the movement. On the other hand, it is indicated that the functioning of the local railway had its own peculiarities: as a result of the loss of Lviv, the duration and length of travel significantly increased; there was no record of theft of railway property in the district; but there were cases of sabotage among railway workers. The measures taken by the government to resolve the crisis are revealed. It is demonstrated that other means of transportation, primarily ordinary roads, despite the repair work of the military authorities and the civilians, were in an unsatisfactory condition due to natural disasters, negligence, or abuse of local residents. The example of the functioning of local post, telegraph and telephone networks shows the reflection of such national trends as the protection and restoration of telegraph lines, the slow creation of post offices and governments, and difficulties with the Ukrainization of state emblems on a regional scale.
Keywords
Western Ukrainian People's Republic, Rudkiv District, means of communication, railway, postal service, telegraph and telephone networks.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Діалектологічно-фольклористична експедиція на Гуцульщину
Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія
На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 28 липня 2026 р. (Протокол № 7), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 28 липня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.